Молочников Микола Мусійович

У боях війни з червня 1944 року. Воював на 2-му Українському фронті.

Восени 1944 року 1658-й винищувально-протитанковий артилерійський полк у складі військ 2-го Українського фронту вів важкі бої на території Румунії. Відважно діяв вогневої взвод 4-ї батареї під командуванням молодшого лейтенанта М. Молочникова на підступах до міста Тімішоара.

17 вересня 1944 взвод відбив контратаку противника, знищив два ворожих танки. Особливо відзначився 12 жовтня 1944 року. Гітлерівці за підтримки танків і самохідних гармат «фердинанд» почали активні дії проти радянських підрозділів, розміщених навколо населеного пункту Хайду-Собосло в Угорщині. Удосвіта вони атакували позицію 4-ї батареї. Протягом дня воїни відбили сім атак противника, знищили три «пантери» і два самохідні гармати «Фердинанд».

Взвод не був прикритий піхотою, тому М. М. Молочникову доводилося і командувати артилеристами і вести вогонь з станкового кулемета, відбиваючи атаки ворожих автоматників. З кожного гарматного розрахунку залишилося по 2-3 людини. Сам Молочников був поранений в груди. Стікаючи кров'ю, протягом п'яти годин він вів вогонь по гітлерівцям, що насідали з трьох сторін.

Коли командир батареї, з'ясовуючи обстановку, запитав у М. Молочникова, чи не прорветься ворог, молодший лейтенант відповів: «Що ви, товаришу командир, хіба можна прорвати таку оборону?» Після бою навколо кулемета Н. М. Молочнікова нарахували 125 трупів солдатів і офіцерів противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм молодшому лейтенанту Миколі Мусійовичу Молочникову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8627).

З 1947 року майор М. Молочників — в запасі. Працював завідувачем складу Чернівецького пивоварного заводу. Жив у місті Чернівці.

Помер 25 листопада 1982 року.