Монжоло

Монжо́ло (порт. monjolo) — примітивний гідравлічний механізм, призначений для обробки і розмелювання зерна в ступі. Зокрема, застосовується для лущення і розмелу сушених бобів, з метою приготування грубого борошна[1]. Традиційно використовується в Бразилії, де впроваджений португальцями в колоніальний період[2].

Монжоло в Кальдас-Новас, Гояс
Товкачі на хитних важелях, використовувані для обробки гончарної маси в селі Онта, префектура Оїта, Японія

Складається з дерев'яної хитної балки, закріпленої на сохах. На важчому кінці закріплений товкач, на легшому — корито, куди падає вода з лотоків. Коли вода наповнює корито, легше плече важеля тягне донизу і підіймає товкач, після чого корито нахиляється і спорожнюється, викликаючи падіння важчого плеча з товкачем у ступу.

Є одним з видів водяного двигуна поряд з водяним колесом, але на відміну нього від працює не безперервно, а короткими циклами («підйом-опускання»).

Поширене серед сільського населення в районах, розташованих поблизу річок. Вважається одним з найкорисніших пристроїв в умовах багатокультурних посаджень[3].

Пристрої, що працюють за тим же принципом, колись використовувалися в Європі (нім. Gnepfe, Wasseranke)[4], відомі вони і на Далекому Сході.

Див. також
  • Сісі-одосі

Примітки
  1. A História do Uso da Água no Brasil: Do descobrimento ao Século XX, um projeto da Agência Nacional de Águas, 2007 (порт.)
  2. Monjolo Equipamento rústico para moagem de grãos custa 200 reais, economiza energia, funciona bem e tem vida longa por Gustavo Laredo — Revista Globo Rural (порт.)
  3. O Monjolo e o Pilão por Angelo João Zucconi, editor do projeto TerraBrasileira.net. Архів оригіналу за 18 лютого 2008. Процитовано 29 квітня 2017. (порт.)
  4. Deutsches Museum: Modell einer Schweizer Gnepfe (Wasseranke), um 1800 (нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.