Ступка

Сту́па[1], зменш. сту́пка[2], ковга́нка[3][4], розм. салото́вка[5], заст. мущи́р[6] — товстостінний посуд, в якому за допомогою товкача подрібнюють харчові продукти, гірські породи, лікарські препарати тощо.

Ступка із мармуру

Етимологія назви

Слово ступка, очевидно, давнє запозичення з германських мов: прасл. *stǫpa («ступа», «товкач», «макогін») порівнюють з давн.в-нім. stampf («знаряддя для товчення»), дав.-англ. stampe («ступа»), сер.-н.-нім. stampe («трамбівка»); малоймовірна версія про питомо слов'янський характер слова[7].

В ужитку
Ступка із бронзи
Ступа ножна. Гадяцький історико-краєзнавчий музей

Попередником ступи була неолітична зернотертка. Найдавнішими ступами є так звані скельні ступи — циліндричні заглибини на скелястій поверхні.

Сучасні ступки виготовляють з металу, дерева, каменю.

Ковганка (салотовка) — невелика дерев'яна ступка для приготування товченого часнику чи цибулі, заправки з товченого сала для борщу та юшок. У ковганці товкли рибу чи м'ясо на товченики, подрібнювали печінку. У народі жартували: «Ковганка—салу переводчиця».[8]

У гірництві ступки застосовують при підготовці лабораторних проб руд, вугілля тощо до аналізу.

Ножна ступа

Ножна ступа складалася з горизонтального масивного обапола, а частіше з обрубаного кореня дерева з видовбаною в ньому заглибиною (ємою, ямою), до якої прикріплені паралельні бруси (підвалини), споряджені на протилежних кінцях підставками (лабками) і з'єднані поперечиною (попругою). На підвалинах лежить вал, до якого прикріплений важіль товкача (клюпач). Дно ями могло зміцнюватися залізним листом — капою[9]. У яму-ступу входить товстий міцний товкач (клюпа), прикріплений до кінця клюпача, на другому кінці якого, що знаходився під попругою, спиралася нога того, хто товче. Під час роботи робітник тримався руками за П-подібну підставку (ручник), закріплену на підвалинах[10].

Дещо іншу будову мала прохідна ступа. По обох боках колоди-ступи замість горизонтальних підвалин кріпились два вертикальні стовпи, з'єднаних нагорі та посередині двома товстими дошками (вишнім і нижнім прави́лами, вишнім і нижнім раменами); разом стовпи й правила називалися єрем («ярмо»). У правилах пророблено отвори, через які проходить чоторигранний товкач (макогін), що має у верхній частині потовщення (голову), а нижньою, оббитою залізом, уходить у заглибину. Унизу товкача є кілочок (клюк), до нього прив'язаний шнур, який іде догори, проходить через блок на верхньому правилі і спускається донизу, де кріпиться до педалі (ступатня), закріпленої в основі (підножях) з підставками (лабками)[10].

Водяна ступа
Монжоло, Калдас-Новас, Бразилія

У Бразилії використовувався молольний пристрій, у якому товкач у ступі приводив у рух хитний важіль, який гойдався від потоку води, що падав на протилежний кінець з лотоків. Цей прилад відомий як «монжоло»[11].

Мовні звороти
  • Дурний як ступа — про розумово обмежену, тупу людину
  • І в ступі не влучити — про людину, яку не можна піймати на брехні, на якомусь учинку
  • Носитися, як дурень з ступою — приділяти велику увагу тому, що її не варте
  • Товкти воду в ступі — робити що-небудь марно

Інше
  • Мортира — тип гармати для ведення навісного вогню, назва якої походить від нід. mortier — «ступка». Слово «мущир» має те ж саме походження: від пол. mażdzierz або угор. mozsár, похідних від лат. mortarium[12].
  • Ступка (стопка, толпка, топка) — одиниця виміру солі, поширена в Лівобережній Україні, Правобережній Україні та в Польщі в 14—18 ст. Назва походить від назви грудки солі, формованої в процесі солеваріння[13].
  • Ступа — один з атрибутів Баби-Яги.

Примітки
  1. Ступа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ступка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Ковганка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  4. М. Уманець, А. Спілка. Словарь росийсько-український 1893—1898 рр.
  5. Салотовка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Мущир // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Ступа // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 458-459. — ISBN 966-00-0785-X.
  8. Артюх Л. Ф. Коментарі до тексту: Ковганка (салотовка) // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні / Вид. репр. З вид.: Київ-Львів, 1913 р. — Київ: Час, 1991. — С. 184.
  9. Капа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Ступа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Monjolo Equipamento rústico para moagem de grãos custa 200 reais, economiza energia, funciona bem e tem vida longa por Gustavo Laredo — Revista Globo Rural
  12. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  13. Герасименко Н. О. Толпка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.