Море Змії

Море Змії (лат. Mare Anguis) — маленьке море на Місяці, в східній частині видимого боку, біля північно-східного краю Моря Криз. Його назву запропонував німецький астроном Юліус Генріх Франц[1], а 1935 року затвердив Міжнародний астрономічний союз[2].

Море Змії
лат. Mare Anguis
Координати центра
 22.4° пн. ш. 67.6° сх. д. / 22.4; 67.6
Розмір
 150–370 км
Епонім
 змія
Назву затверджено 1935

 Море Змії на Вікісховищі

Море Змії має витягнуту форму з численними відгалуженнями. Воно тягнеться паралельно берегу Моря Криз від його північного краю майже до східного; його повна довжина — близько 370 км[3]. Але його північно-західна половина вкрита яскравими викидами молодих кратерів і майже не вирізняється кольором з-поміж околиць. Темна частина моря має довжину близько 150 км; координати її центра — 22.4° пн. ш. 67.6° сх. д. / 22.4; 67.6[2]

Найбільший кратер Моря Змії — 45-кілометровий Еймарт, що лежить на межі його світлої та темної частини. На північному березі світлої половини моря лежить 32-кілометровий кратер Дельмот. Північно-західним кінцем воно межує зі 130-кілометровим кратером Клеомед. Окрім того, морем та його берегами розкидані невеликі сателітні кратери Еймарта. Один із них — 7-кілометровий Еймарт A — дуже молодий і, відповідно, яскравий. На південному кінці Моря Змії є канал шириною близько 7 км, що сполучає його з Морем Криз[4][5].

Висота поверхні Моря Змії плавно зменшується з північного заходу на південний схід. Воно лежить на 2,0–2,5 км нижче за місячний рівень відліку висот і на 0,8–1,3 км вище рівня сусідніх ділянок Моря Криз[5].

Море Змії лежить у зовнішній частині басейну Моря Криз[6]. Він з'явився в нектарському періоді[7], а лава, що вкриває ці моря, виверглася в пізньоімбрійській епосі[8].

  • Карта регіону (1965)
  • Карта найближчих околиць

Примітки
  1. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 225. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  2. Mare Anguis. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
  3. Виміряно за картою.
  4. Head, J. W.; Adams, J. B.; McCord, T. B.; Pieters, C.; Zisk, S. Regional stratigraphy and geologic history of Mare Crisium // Mare Crisium: The view from Luna 24; Proceedings of the Conference, Houston, Tex., December 1-3, 1977. — New York : Pergamon Press, 1978. — P. 43–74. — Bibcode:1978mcvl.conf...43H.
  5. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS
  6. Wilhelms D. Plate 4A. Maria // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.
  7. Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). Lunar impact basins: Stratigraphy, sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data. Journal of Geophysical Research 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951.
  8. Wilhelms D. Plate 09A. Upper Imbrian series // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.