Море Тиррелла

Море Тирелла названо на честь канадського геолога Джозеф Берр Тиррелл — інша назва Гудзонової затоки, за часів відступу Лаврентійського льодовикового щита.

Приблизно 8000 років тому, Лаврентійський льодовиковий щит розламується на дві частки, одна з центром над Квебеком - Лабрадором, а інша над Ківатін. Після дренування льодовикового озера Оджибвей утворилось раннє Море Тиррелла[1]. Через пригнічення земної поверхні Лаврентійським льодовиковим щитом сучасний суходіл був на 270-280 м нижче нинішнього рівня , що робить море Тиррелла набагато більше, ніж сучасна Гудзонова затока . Дійсно, в деяких місцях берегова лінія відстоїть від сьогоденної на 100 — 250 км[2]. Найбільшого розвитку море мало приблизно 7000 років тому.

Ізостатичне підняття розпочалося після відступу льодовика, в середньому 0.09 м на рік, у результаті цього швидкого регресу море повернулося до свого переддешнього стану[1]. Але швидкість підйому знизилася з часом[2]. Коли море Тиррелла перейшло в стадію Гудзонової затоки, сказати не можливо, через те що Гудзонова затока продовжує зменшувати свою акваторію через ізостатичний відскок.