Моріс Сеттерс

Народившись у Девоні на південному заході Англії, Сеттерс навчився грати у футбол у місцевих командах. Його талант не залишився непоміченим, і у 18 років його запросив «Ексетер Сіті». Клуб зі столиці графства брав участь у Третьому дивізіоні Південь, проте перш ніж він міг повністю присвятити себе кар'єрі, йому довелося два роки проходити військову службу в Королівській кінській артилерії (RHA). За «Ексетер» Сеттерс дебютував наприкінці сезону 1953/54[3] і загалом взяв участь у 10 матчах чемпіонату.

Влітку 1955 року Моріс перейшов у клуб вищого дивізіону «Вест-Бромвіч Альбіон»[3]. У своєму новому клубі він спочатку грав у складі резервної команди, але завдяки своєму фізично міцному стилю гри у півзахисті, Сеттерса перевели в першу команду в кінці листопада 1955 року. 26 листопада 1955 року він дебютував за ВБА в матчі проти «Гаддерсфілд Таун» (0:1), а за тиждень він забив два голи за у матчі проти «Портсмута» (4:0), швидко перетворившись на ключового гравця в півзахисті команди під керівництвом легендарного Віка Бакінгема.

У січні 1960 року Сеттерс перейшов у «Манчестер Юнайтед» за 30 000 фунтів. У команді Метта Басбі він в першу чергу повинен замінити надовго травмованого Вілфа Макгіннесса. Сеттерс здобув репутацію «жорсткого» футболіста і з свої бійцівські якості згодом отримав капітанську пов'язку[3]. Однак його виступи на полі часто породжували суперечливі дискусії, і арбітри не рідко вилучали Моріса. У невдалому сезоні 1962/63 років, коли «Манчестер Юнайтед» ледь не вилетів у Другий дивізіон, команда несподівано дісталась фіналу Кубка Англії, де переграла «Лестер Сіті» 3:1 і здобула перши для «Юнайтед» трофей після авіакатастрофи. Наступний сезон 1963/64 років приніс команді 2-е місце у чемпіонаті за «Ліверпулем», по завершенні якого Сеттерс втратив місце в основі, якого витіснив молодий Ноббі Стайлс. В результаті матч проти «Астон Вілли» (7:0) на початку сезону 1964/65 став фінальним для Сеттерса за «Манчестер Юнайтед», оскільки його продали «Сток Сіті» за 30 000 фунтів стерлінгів[4]. Загалом у тому сезоні за «червоних дияволів» Сеттерс зіграв 5 матчів, а команда вже без Моріс стала чемпіоном Англії.

У складі «гончарів» Сеттерс теж залишався основним гравцем, поки 4 березня 1967 року не отримав травми в матчі проти «Ліверпуля», що дозволило Алану Блуру зайняти його місце в основі[4]. 1967 року команда проводила передсезонний збір у США, виступаючи у United Soccer Association під «місцевою» назвою «Клівленд Стокерс»[5]. Моріс забив 3 голи у 9 матчах того турніру, втім повернути собі статус основного гравця клубу не зумів.

В листопаді 1967 року Сеттерс перейшов у «Ковентрі Сіті», де провів наступні два з невеликим роки, провівши за команду 59 матчів, а завершив ігрову кар'єру у команді Другого дивізіону «Чарльтон Атлетик»[6], за яку виступав протягом другої половини сезону 1969/70 з січня 1970 року.

У 1957—1960 роках Сеттерс грав за збірну Англії до 23 років, у складі якої провів 16 матчів і забив 1 гол[7].

У складі національної збірної Англії був у заявці на чемпіонат світу 1958 року у Швеції, втім так і не зіграв за збірну жодного матчу[3].

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1971 року, очоливши тренерський штаб клубу «Донкастер Роверз».

1977 року Сеттерс став помічником Джека Чарльтона в «Шеффілд Венсдей». Коли Чарльтон пішов у відставку 27 травня 1983 року, Сеттерс був в.о. головного тренера команди протягом чотирьох тижнів, але клуб не грав матчі в цей період через міжсезоння[8]. Пізніше він знову співпрацював з Джеком Чарльтоном у збірній Ірландії[3][9].

• Володар Кубка Англії з футболу (1):

«Манчестер Юнайтед»: 1962–63

• Ponting, Ivan: Manchester United Player by Player. Hamlyn, London 1998, ISBN 0-600-59496-3, S. 57.

• Моріс Сеттерс на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Моріс Сеттерс — тренерська статистика на сайті Soccerbase (англ.)