Моріс де Бройлі

Луі Сезар Віктор Моріс, 6й герцог Бройлі (фр. Louis-César-Victor-Maurice, 6ème duc de Broglie, Maurice de Broglie; 27 квітня 1875, Париж — 14 липня 1960, Нейї́-сюр-Сен) — французький фізик-експериментатор, старший брат відомого теоретика Луї де Бройля. Член Паризької академії наук (1924) і Французької академії (1934) Наукові роботи присвячені фізиці рентгенівського випромінювання, атомній і ядерній фізиці, фізиці космічних променів.

Моріс де Бройлі
фр. Maurice de Broglie
Народився 27 квітня 1875(1875-04-27)[1][2][…]
Париж, Франція[3][2][4]
Помер 14 липня 1960(1960-07-14)[1][5][…] (85 років)
Нейї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція[3][4]
Країна  Франція[6]
Діяльність фізик, професор
Alma mater Коледж Станіслава в Парижіd[7] і Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd (1895)[8]
Галузь фізика[9]
Заклад Колеж де Франс[10]
Посада президент і seat 37 of the Académie françaised[7]
Вчителі Поль Ланжевен
Відомі учні Луї де Бройль[8]
Членство Лондонське королівське товариство, Французька академія[7], Французька академія наук[8], Академія наук СРСР, Російська академія наук і Société de l’histoire de Franced
Батько Victor de Broglied
Брати, сестри Луї де Бройль і Pauline de Broglied
Нагороди

Prix Félix-Robind (1922)

медаль Г'юза (1928)

лекція Гатріd (1924)

іноземний член Лондонського королівського товариства

Почесний доктор Оксфордського університетуd

Автограф
 Моріс де Бройлі у Вікісховищі

Біографія

Моріс де Бройль належав до відомої аристократичної сім'ї Бройлів, представники якої упродовж декількох століть займали у Франції важливі військові та політичні посади. Його батько, Луї Альфонс Віктор, був одружений з Поліною д'Армай, внучкою наполеонівського маршала Філіпа Поля де Сегюра. Крім Моріса у них було четверо дітей. Після закінчення колежу Станіслава у Парижі в 1893 році Моріс поступив у Морську школу, де вчився до 1895 року. Протягом наступних декількох років він служив морським офіцером на канонерському човні в Бізерті, а також у складі Середземноморської ескарди. Одночасно він вивчав фізику в Тулонському і Марсельському університетах. Моріс де Бройль встановив перший безпровідний радіопередавач на кораблі французького флоту і хотів присвятити увесь свій час науці, однак під натиском сім'ї залишився на службі. Тільки в 1908 році вийшов у відставку.

Після відставки Моріс де Бройль вивчав спектроскопію під керівництвом Анрі Деляндра в обсерваторії в Медоні. Крім того, він організував невелику приватну лабораторію в своєму будинку на вулиці Шатобріана в Парижі. Тут, а також в Колеж де Франс, він вивчав іонізацію газів, рух заряджених атомів, молекул і крупніших часток диму та пилу, вимірював заряд електрона. Ця тема була предметом його докторської дисертації, яку захистив у 1908 році під керівництвом Поля Ланжевена. Після розширення своєї лабораторії Моріс отримав можливість запросити вчених і співробітників для інтенсивнішої роботи над проблемами, які їх цікавили. У 1912 році, після відкриття дифракції рентгенівських променів, він зайнявся рентгенівською спектроскопією, яка стала основною тематикою його діяльності. Він виявив іонізацію рентгенівським випромінюванням і змайстрував спектограф шляхом заміни іонізаційної камери спектрометра фотопластинкою. Незалежно від Вільяма Генрі Брегга запропонував використовувати кристал, що обертається, для вивчення рентгенівських спектрів. З його допомогою перевірив деякі результати, отримані Генрі Мозлі.

За свої досягнення в фізиці рентгенівських променів Моріс де Бройль декілька разів номінувався на Нобелівську премію з фізики. Моріс де Бройль брав участь в організаційній і адміністративній роботі, в роботі наукової ради з атомної енергії, був членом Морської академії і Океанографічного інституту. Він один з перших використовував камеру Вільсона у Франції. Встановив в лабораторії великий генератор Кокрофта - Волтона на 300 кВ. За допомогою камери Вільсона і великого електромагніта Академії наук досліджував космічні промені і встановив, що вони в основному складаються з позитивно заряджених частинок. В 1942 році став завідувачем кафедри загальної фізики Колеж де Франс і займав цю посаду протягом двох років.

Моріс де Бройль з 1901 року був одруженим з Камілою Берну де Роштайє. Їхня єдина дочка померла у шестирічному віці в 1911 році. Після смерті Моріса герцогський титул, який перейшов до нього в 1906 році від батька, успадкував Луї де Бройль.

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1057566764 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Annuaire prosopographique : la France savante
  5. SNAC — 2010.
  6. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  7. Académie française
  8. Annuaire prosopographique : la France savante
  9. Académie française
  10. Список професорів Колеж де Франс
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.