Російська академія наук

Росі́йська акаде́мія нау́к (РАН; рос. Российская академия наук (РАН)) — вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень. Російська академія наук є некомерційною науковою організацією, створеною у формі державної академії наук. Головною метою діяльності РАН є організація та здійснення фундаментальних досліджень, скерованих на отримання нових знань.

Російська академія наук
Сучасний вигляд будівлі Президії РАН в Москві
Основні дані
Засновано 8 лютого 1724
Контакт
Ключові особи Сергєєв Олександр Михайлович, президент
Долгушкін Микола Кузьмич, головний вчений секретар Президії РАН
Адреса 119991 ГСП-1 Москва В-71, Ленінський просп., 14
Вебсторінка www.ras.ru
Мапа

 Російська академія наук у Вікісховищі

Загалом в академії (станом на листопад 2021 року) налічується понад 1000 наукових установ, близько 50 000 наукових співробітників, зокрема 820 академіків та 1047 членів-кореспондентів. Взимку 2015—2016 та навесні 2018 обрані професори РАН (зараз 603 людини; 137 з них вже стали членами-кореспондентами, а 3 стали академіками).

Штаб-квартира академії наук розташована в Москві.

Історія

Будівля Президії РАН на Воробйових горах

Академія наук за часів Російської імперії

28 січня (8 лютого) 1724 року за розпорядженням імператора Петра І Наказом правлячого Сенату в Санкт-Петербурзі була створена Петербурзька академія наук. Академія була заснована за зразком західноєвропейських академій. На відміну від них, які є автономними, РАН здебільшого залежить від держави.

Академія наук ще неодноразово міняла свою назву:

  • 1747 — Імператорська Академія наук та мистецтв; (як вишшая школа для дьяков і певчіх подьячіх)
  • 1803 — Імператорська Академія наук;
  • 1836 — Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук;
  • 1917 — Російська академія наук.

Академія наук за часів СРСР

Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27 липня 1925 Академія наук була перетворена у всесоюзну і дістала нову назву Академія наук СРСР. АН швидко зростала і зміцнювалась. Схвалені в 1927, 1930 і 1935 нові статути АН сприяли встановленню міцних зв'язків її з практикою соціалістичного будівництва. АН СРСР стала однією з найбільших наукових установ світу.

1934 рік — АН СРСР переїжджає до Москви.

В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки тощо.

Тріумфом вчених СРСР стало створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.

Академія наук за часів РФ

21 листопада 1991 року указом Президента Російської Федерації відтворена, як вища наукова установа Росії під назвою Російська академія наук.

Реформа РАН

З 1 січня 2014 всі наукові інститути перейшли у підпорядкування ФАНО самоврядування Академії як головна схема управління ліквідоване. Центр управління переміщений в майнову сферу, метод управління - адміністрування[1].

Керівництво РАН

Монета Банку Росії — Серія: «Наука», 275-річчя Російської академії наук, 3 рубля, реверс
  • Президент Сергєєв Олександр Михайлович (з вересня 2017)
  • Головний вчений секретар Президії РАН — Головний вчений секретар Президії РАН — Долгушкін Микола Кузьмич (з вересня 2017)

Віце-президенти

Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.