Моторошна долина

«Моторошна долина», «неприродна долина» (англ. uncanny valley, яп. 不気味の谷現象) — гіпотеза з області робототехніки[1] і 3-вимірної комп'ютерної анімації[2][3], згідно з якою людиноподібні роботи викликають відразу, якщо вони виглядають і поводяться дуже схоже на людину. Слово «долина» покликається на заглибину в графі функції, яка зіставляє враження від образу і рівень подібності репліки до людини.

Оригінальний термін Bukimi no Tani Genshō (不気味の谷現象) придумав професор робототехніки Масахіро Морі у 1970. Гіпотеза пов'язана з концепцією Ернеста Єнча (Ernst Jentsch) про «моторошне» (Das Unheimliche), висловленою ним в есе 1906 року «On the Psychology of the Uncanny».[4][5][6], а потім розвинене Фройдом[7].

Оригінальна гіпотеза Морі стверджує, що зі збільшенням людиноподібності робота збільшується позитивне враження і емпатія людського спостерігача, аж до того моменту, коли враження різко стає відразливим. Однак, якщо подібність збільшуватиметься далі, то враження знову стане позитивним[8].

Ця область негативного враження між «трохи людським» і «цілком людським» виглядом називається «моторошною, неприродною долиною». Така назва виражає ідею, що майже ідеально людиноподібні роботи виглядають «дивно», «неприродно» для людини, викликаючи відразу, і не зможуть викликати емпатію, потрібну для взаємодії з роботом[8].