Мохуватка гребінчаста

Cristatella mucedo — єдиний вид роду Cristatella.

Синоніми[2]:

• Cristatella idae Leydy, 1858
• Cristatella lacustris Potts, 1884
• Cristatella mirabilis Dalyell, 1834
• Cristatella mucedo var. genuina Kraepelin, 1887
• Cristatella mucedo var. idae Leydy, 1858
• Cristatella ophidioidea Hyatt, 1866
• Cristatella vagans Lamarck, 1816

Підвиди[3]:

• Cristatella mucedo mucedo Cuvier, 1798
• Cristatella mucedo idae (Leidy, 1858)

Ареал охоплює Європу, Західний Сибір, озеро Байкал, Північну Америку.

В Україні зустрічаються поодинокі колонії та їхні скупчення в середній течії Дніпра, включаючи річку Ворскла, у верхній течії Сіверського Дінця та в Оскільськім водосховищі.

Колонія Cristatella mucedo повзе по стеблу водної рослини:
a — окремі особини з короною щупалець у формі підкови;
b — статобласти;
c — м'язова підошва, за допомогою якої колонія повзає;
d — стебло водної рослини.

Мохуватки гребінчасті утворюють видовжену, драглисту, прозору колонію, яка нагадує дуже волохату гусінь. Середня довжина колонії становить 3-5 см, але колонії можуть сягати 30 см завдовжки та 1 см завширшки. Всередині колонії утворюються статобласти — внутрішні бруньки. Статобласти круглі, темнозабарвлені, з плавальним кільцем по обидва боки та з гачкуватими шипами. М'язова підошва колонії дозволяє їй повзати зі швидкістю від 0,1-1,5 до 10 см на день. Невеликі колонії (менш ніж 10 особин), які не мають статобластів, важко відрізнити від Lophophodella carteri.

Одна мохуватка має до 100 щупалець, які утворюють корону (лофофор). Діаметр лофофора — приблизно 1 мм.

Статобласти

Прісноводний вид. Місцем перебування є стариці річок або озера зі стоячими або слабко проточними водами. Віддає перевагу холодній воді. Вид приурочений до зарослих макрофітами ділянок на глибині від 1 до 34 м. Колонії зростають на листі водних рослин, на куширі Ceratophyllum demersum. Зустрічаються як на природних, так і штучних субстратах. Колонія росте з початку літа і вироджується восени.

Харчується мохуватка за допомогою щупалець, які створюють рух води в напрямку до рота тварини. При цьому з води фільтруються різні мікроорганізми та рештки органічних речовин (детрит).

Розмноження відбувається безстатевим способом — брунькуванням. При сприятливих умовах особина відокремлюється від колонії й брунькуванням започатковує нову колонію. Також мохуватки можуть розмножуватись статобластами. Восени при настанні несприятливих умов батьківський організм відмирає, і статобласти випадають з його тіла. Завдяки повітряним камерам статобласти плавають у воді, переносячи холод і висихання. Навесні в статобласті розвивається зародок, що перетворюється на мохуватку. Статеве розмноження відбувається на початку літа, але не є необхідним для виживання виду. У великій кількості мохуватки можуть з'являтись у другій половині літа.

Мохуватка гребінчаста є одною з не багатьох прісноводних мохуваток, які не уникають світла.

Причинами зміни чисельності виду є погіршення стану біотопів унаслідок руйнування річкових долин, евтрофікації водойм.

Вид занесений до Червоної книги Харківської області зі статусом «вразливий». Чисельність і область поширення виду суттєво скоротилась.

• Червона книга Харківської області. Тваринний світ / за ред. Г. О. Шандикова, Т. А. Атемасової ; гол. ред. В. А. Токарський — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. — 472 с.
• Cristatella mucedo A Freshwater Bryozoan. Encyclopedia of Life (EoL).
• WoRMS. Cristatella mucedo Cuvier, 1798. World Register of Marine Species.
• Cristatella mucedo Cuvier 1798. Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.

• Фауна України. В 40-a т. Т. 24. Вип. 1. Мохуватки / Брайко В. Д. — К.:Наукова думка, 1983. — 120с.
• Bibliography for Cristatella mucedo. BHL Biodiversity Heritage Library.
• Cristatella mucedo Cuvier, 1798. http://www.bryozoans.nl.