Музей білоруського народного мистецтва

Музей білоруського народного мистецтва — філіал Національного мистецького музею Республікі Білорусь, розташований в Церкві Святого Матвія Апостола в Раубічах, Мінський район.

Музей білоруського народного мистецтва
54°03′35″ пн. ш. 27°44′22″ сх. д.
Тип музей
Країна  Білорусь
Адреса Church of St. Matthew the Apostled
Засновано 14 квітня 1979
Сайт artmuseum.by/by/aboutmuseum/filb/raub
Музей білоруського народного мистецтва (Білорусь)

 Музей білоруського народного мистецтва у Вікісховищі

Ідея створення музею в зруйнованому Крестогорському храмі належала заступникові директора по науці Державного художнього музею БРСР І. М. Паньшиній і старшому науковому співробітнику відділу декоративно-прикладного мистецтва Т. І. Степіній. Концепцію реставрації та розміщення експозиції в культовій будівлі підтримала директор Державного мистецького музею А. Аладава.  Спочатку храм було вирішено знести, оскільки втрати будівлі становили понад 80 %, але цьому завадило особисте втручання керівника БРСР П. М. Машерова.

Групу реставраторів очолила архітектор Л. В. Павлова. До основного об'єму будівлі з боку апсиди був добудований прямокутний в плані об'єм (арх. В. М. Аладов), де розмістилися додаткові виставкові площі та побутові приміщення.

Музей  в реконструйованій будівлі відкрився в 1979 році.

Експозиція

Царські ворота
Царські ворота
Царські ворота

Експозиція музею знайомить з традиційним народним мистецтвом білорусів XVI — початку XX ст. і з творами сучасних майстрів, які працюють в найпоширеніших видах народного мистецтва: ткацтві, гончарстві, різьбленні і розпису по дереву, плетінні з соломи і лози.

В експозиції представлені традиційні костюми кінця XIX — початку XX ст., рушники і декоративні тканини XX століття з різних регіонів Білорусі.

Поруч з традиційними предметами побуту експонуються й зразки високорозвиненого мистецтва плетіння з соломи — царські ворота кінця XVIII — початку XX століття, в яких використано кілька елементів плетіння, з яких складається химерний візерунок з зубчиків і квадратів різних розмірів. Оправою служить солома, що імітує золото, а шматочки кольорової тканини, що містяться в середині кожного квадрата, замінили дорогоцінні камені.

Представлені твори сільських майстрів з сіл Негневичі, Заболоття, Мяжевичі, які створили різьблені царські ворота і скульптури XVIII — початку XX століття. В них зберігаються загальні риси, знання пластичних властивостей матеріалу.

Сучасне мистецтво різьблення по дереву представлено роботами відомих в республіці самодіяльних різьбярів — А. Ф. Пупко, В. В. Альшевського, К. К. Казялко.

Гончарні вироби в колекції музею відносяться до XX століття. Горщики і макітри для приготування їжі, миски, глечики та глечики для молока, глечики і банки для зберігання продуктів, свистульки і глиняні іграшки прикрашені найпростішими способами: обварюванням, розписом по теракотовій поверхні, покриттям глазур'ю. Побутове гончарне начиння майже не має розпису.

Особливу групу пам'яток в експозиції складають вироби Івенецької фабрики, провідного центру художнього гончарства в Білорусі. У музеї представлені роботи одного з творців артілі — В. Ф. Куликівського, а також І. М. Мавчановича, М. М. Зверкова, А. В. Прокоповича, які відроджують забуте мистецтво виготовлення фігурних судин у вигляді баранів, ведмедів, зубрів.


Література

  • Музей Беларускага народнага мастацтва// Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мн., 1999. — Т.5. — С.232.
  • Музей беларускага народнага мастацтва ў Раўбічах / Склад. І. М. Паньшына; Маст. А. І. Раманцоў; Фота В. А. Бараноўскага і інш. — Мн.: Беларусь, 1983. — [191] с.
  • Музей белорусского народного искусства / Сост. И. Н. Паньшина. — Мн., 1980. — [5] с: ил.
  • Анісковіч У. Паўстаў з руінаў… / / Беларуская мінуўшчына. — 1995. — № 5. — С. 31–32.
  • Жыбрык В. Раўбіцкі касцёл / / Центральная газета. — 1998. — 10–16 крас.
  • Куліковіч С. Раўбічы / / Работніца і сялянка. — 1991. — № 8. — С. 6–7.
  • Пісарэнка В. Раўбіцкі музей / / Голас Радзімы. — 2000. — 2 лют.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.