Музей медальєра Юхима Харабета

Відомий в Україні медальєр Ю. Харабет помер 8 березня 2004 р. Відразу постало питання про збереження витворів мистецтва автора і увічнення його пам'яті. На відміну про створення Картинної галереї в місті Маріуполь, де є цікава збірка живопису, питання не розглядали 50 років, щоб покинути, а перевели в реалізацію швидко.

Створили ініціативну групу, яка активно сприяла створенню меморіалу (Галина Ліхачова з міськради, Бараннік Сергій Олексійович, заслужений художник України, акторка Світлана Отченашенко, дружина померлого, Ірина Волкова, голова міського центру імені Куїнджи).

Брак нових приміщень для музеїв — загальна біда усіх міст України, незважаючи на наявність і старих будівель, і можливість пристосування їх під музейні заклади, і потребу в цьому в суспільстві.

Брак коштів спонукав ініціативну групу обмежитися пристосуванням для музею колишньої лифтерної з додатковим приміщенням поряд із Центром імені Куїнджи. Це дало можливість швидко відремонтувати приміщення. І швидко займатися формуванням фонду, не чекаючи нагоди отримати нову будівлю під музей (можна й не дочекатися, як це сталося зі створенням в місті картинної галереї).

Місто швидко отримало вузьке, але затишне приміщення під невеликий меморіал мініатюрного за розмірами медальєрного мистецтва. Загальна площа музею — 60 м².

Біда в іншому. Ю. Харабет не був тільки медальєром, він створював екслібриси, ескізи дипломів, квитків запрошень і двох монументів. Вони важливо розширювали характеристики творчості майстра, але не укладались в монографічну концепцію музею медальєрного мистецтва.

З цим було трохи легше, бо час і люди не встигли розпорошити мистецьке надбання майстра. Звістка про створення музею згуртувала ініціаторів і заохочених осіб. Музей отримав важливі внески від дружини митця, народної акторки України, Світлани Отченашенко, приятелів митця, прихильників його мистецтва. Фонд відразу збагатився його завершеними медалями, ескізами в кераміці, фотографіями, навіть шматком обшивки космічного корабля «Буран» з медаллю роботи Ю.Харабета, присвяченою запуску цього космічного об'єкта. Є твори, яких не бачила громада, бо вони зберігались у майстерні медальєра.

Маріупольська спілка художників України урахувала рекомендації і досвід міжнародних виставок. І підготувала ескізи музейного обладнання для експозиції саме медалей. Створені стелажі і шафи з металу, дерева, скла. Додали оксамит саме фісташкового кольору та прозорі підставки з пластмас.

Експонати чистили від бруду, вкривали патиною. Реставрацію виконали художники за фахом — Віктор Узбек, Олександр Шпак, Юрій Шевяков.

Різноманітність матеріалів і розмірів медалей, додатки фото і ескізів майстра розбавили монотонність експозиції і досить добре репрезентували творчість Ю.Харабета. В січні 2006 року новий музей відчинив двері для відвідин.

• Ювілейна медаль на честь 100-річчя Азовського морського пароплавства, 1971
• «Джузеппе Гарібальді»
• «Оперний співак Анатолій Солов'яненко»
• «Альберт Ейнштейн. 1879–1853»
• «Меморіал І. Ю. Рєпіна. Республіканська виставка портрету, м. Чугуїв», 1974
• «Костянтин Симонов. Залишаюсь військовим письменником.», 1975
• «XVII століть Олімпійським іграм. 776 рік до н. е.- 1976 р.»
• «Академік К. Х. Казміріді», 1999