Музей мозаїк (Девня)

Поштовхом до створення музею стали археологічні дослідження Олександра Мінчева, Петко Георгієва протягом 1976—1977 років та Анастаса Ангелова в період 1978—1986 років. За цей час археологи віднайшли «Будинок Антіопи» з мозаїкою, на базі якого й було вирішено відкрити заклад. Створення проекту музею доручили Камену Горану.

Будівля, де розташувалася експозиція, була зведена на вцілілому фундаменті античного римського будинку, що проіснував до початку VII століття. Ширина зведеної споруди склала 37,75 метрів, довжина — 37,15 метрів.

Всередині будівлі є внутрішній дворик з криницею під критою колонадою, загальною площею 92,63 квадратних метри. Господарські приміщення на 1402 квадратних метри та 21 кімната. Стіни житла оздоблені кольоровою та гіпсовою штукатуркою, а також надписами. Окрім того, п'ять приміщень та портика мають унікальну підлогу з викладеною різнокольоровою мозаїкою в римському стилі.

В музейній експозиції представлені всі віднайдені зразки мозаїки, частина яких перенесена на нове місце, а частина — знаходиться там, де вони були відкриті.

Всі витвори мозаїчного мистецтва виконані в техніці opus tesselatum та opus vermiculatum з використанням мармурових, вапняних, глиняних кубиків та 16 кольорової смальти.

Основна тематика створених картин — міфологія Стародавньої Греції та Риму, а також представники флори і фауни.

Серед представлених експонатів найбільшу увагу заслуговують:

1) Мозаїка «Медуза-Горгона»;

2) Мозаїка «Ганімед і орел»;

3) Мозаїка"Сатир і Антиопа";

4) Мозаїка «Пори року»;

5) Мозаїка «Панонскі волути».

Мозаїка «Медуза-Горгона» прикрашає підлогу їдальні і має розміри 8 × 8 метрів. Представлена у вигляді щита Афіни Паллади із зображенням в центрі відрубаної Персеєм, згідно грецької міфології, головою Медузи-Горгони, яка охороняє свого господаря від негараздів та зла.

Мозаїка «Сатир і Антиопа» знаходиться у спальній кімнаті. Зображення на підлозі 5,6 × 4,4 метри, та оповідає історію Зевса, який, щоб спокусити німфу Антіопу з'явився їй в образі міфічного сатира.

Мозаїка «Ганімед і орел» — найбільша мозаїка, яка прикрашає приймальну зону та оповідає давньогрецький міф про Ганімеда та Зевса в образі орла. Згідно легенди верховний бог Олімпу викрав сина троянського царя Троса та німфи Каліорі, за що останній отримав вічну молодість.

Мозаїка «Пори року» — найгірше збережена, внаслідок перепланування будівлі, мозаїка на підлозі жіночої кімнати. Має вигляд прямокутної рамки розмірами 8,6 × 7,8 метрів, виконану геометричними орнаментами, по кутах якої були зображення характерних особливостей різних пір року. На жаль, зберігся лише бюст осені в образі молодої жінки із золотистим вбранням. Всередині рамки можна побачити півня, що клює гроно винограду, пташок та традиційні римські сандалі.

Мозаїка «Панонскі волути» — орнамент цієї мозаїки складається з геометричних мотивів та має кольорову гамму з чотирьох кольорів, викладену з мармурових і глиняних кубиків. Віднайдена 1949 року при проведенні археологічних розкопок в східній частині Марцианополя.

• За матеріалом статті Анастаса Ангелова «Музей мозаики в Девне» (рос.) — 7 с.