Мозаїка

Моза́їка (фр. mosaïque, італ. mosaico, від лат. musivum, букв. «присвячене музам»; грец. μοΰσα — «муза») — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

Геракл перемагає Лернейську гідру. Національний археологічний музей Іспанії.
Фрагмент мозаїки, українські народні мотиви. Розпис на трасі «Сімферополь-Ялта», Крим.

Класифікація за технологіями і матеріалами

Матеріали для мозаїк

В різні часи для мозаїк використовували різні матеріали. Найпростіші — дрібні камінці та морська галька.

Морська галька

Галька базальтів і андезитів на пляжі острова Тірасія, (Санторіні, Греція)

Камінці для мозаїк могли різнитися за розміром, але помічено, що уніфікований розмір камінців надає широкі можливості для створення будь-яких складних орнаментів чи сюжетних композицій. Це помітили ще в добу Стародавньої Греції, де орнаментальні і сюжетні комозиції навіть в чорно-білому варіанті досягли довершеності і сприймались як досягнення в мистецтві. Довготривалість мозаїк рятує їх навіть у випадках війн чи природних лих. Від більшості античних споруд не збережено дахів і стін, але врятувались саме мозаїки на підлогах.

Морська галька і експерименти з нею надали також і нову технічну можливість її створення. Так, в умовах спекотного тропічного клімату в Іспанії викладали підлоги і ділянки подвір'я морськими камінцями, тісно укладеними на ребро. Такі підлоги поливали водою, що зменшувало спеку.

Природні камені

Природні камені, подрібнені на необхідні уніфіковані частини, використовували, як в античності, так і нині. Серед них мармур, базальт, граніт тощо. Природні камені різного забарвлення помітно розширили кольорові гами мозаїк.

На відміну від інших корисних копалин, природні камені мають значно більше поширення в земній корі, беручи безпосередню участь у її будові.

Смальти

Новий щабель розвитку мозаїчного мистецтва пов'язаний з варкою скла і використанням смальт, штучних камінців зі скла з додачею солей і оксидів різних металів. Винахід смальти і удосконалення технології її виробництва значно розширив колористичні і технологічні можливості мозаїк. Ці особливості смальт цінувало християнство як можливості відтворити в мозаїчних картинах увесь арсенал, як реалістичних, так і уявних, символічних та вкрай умовних категорій і догматів (Св. Трійця, фаворське світло, серафими).

Кераміка, порцеляна, метали

У 19-20 ст. стрімкий розвиток хімії і керамічних виробництв додали до матеріалів мозаїки кераміку, порцеляну (в обмежених кількостях) і шліфовані метали.

На базі Українського інституту Високомолекулярних сполук була розроблена мозаїка поліефірна, котра мала широку кольорову гаму, відрізнялась здатністю приймати будь-яку форму, характеризувалась високою стійкістю до природних і експлутаційних чинників.

Серед новітніх матеріалів, запропонованих для мозаїк, — кольоровий керамограніт.

Таким чином, особливості технології створення матеріалів для мозаїк помітно розвинулися, зберігши всі різновиди в практиці від античності до сьогодення.

Давні часи

Докладніше: Мозаїки з Делоса

Докладніше: Мозаїка Александра

Докладніше: Мозаїка Стародавнього Риму

Докладніше: Мозаїки Києва

Мистецтво мозаїки виникло в Античну епоху. Особливого розвитку дане мистецтво досягло у Стародавній Греції, де мозаїки набули широкого вжитку та часто застосовувались у благоустрої міст. Широко застосовувалася при оздобленні храмів, інших громадських будівель, у пізню Античність у приватних будинках.

Особливого поширення мозаїка набула у Візантії. Прикладами художньої довершеності мозаїки середньовічного мистецтва на теренах України є мозаїчна підлога в Десятинній церкві (10 ст.), настінні мозаїки в Софійському соборі (11—12 ст.) у Києві.

Монументальна мозаїка в радянську епоху

Докладніше: Мозаїки Києва

Докладніше: Мозаїки на проспекті Перемоги

Докладніше: Мозаїки Київського річкового вокзалу

Докладніше: Мозаїки загальноосвітньої школи № 5

У радянські часи в виникла, так звана, «монументальна мозаїка» як окремий, самодостатній вид мистецтва.


Окремим напрямком використання техніки мозаїки в радянську епоху стало застосування її при художньому оформленні автобусних зупинок (див. Автобусні зупинки в Україні)

Див. також

Джерела та література

Посилання

Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.