Мулай Гішам

Син султана Мухаммеда III. Про дату народження і молоді роки обмаль відомостей. Ймовірно, ще за часів батька призначається намісником Марракешу і каліфа (представником султана) на півдні держави.

У квітні 1790 року після смерті батька й сходження на трон брата Язіда зберіг свої посади. Втім крута й необачна внутрішня політика останнього спричинила загальне невдоволення й збурення. В результаті 10 грудня 1790 року Гішама проголосили султаном. Протягом 1791 року боровся проти Язіда, який також мусив протистояти іншому братові — Сулейману.

У лютому 1792 року в битві біля Марракешу (в місцині Закура) Гішам завдав аль-Язіду рішучої поразки, невдовзі той помер. Але брат Сулейман захопив владу в Фесі і Мекнесі, де оголосив себе султаном. Інший брат Абд ар-Рахман повстав у тафілальті, згодом захопив Сус. Ще один брат Маслама захопив владу в Ер-Рифі та Уджді. В Сафі отаборився брат Хусейн.

Втім невдовзі Гішам розчарував своїх прихильників браком рішучості, державного хисту та наполегливості. Також султан відновив податок мукус (на внутрішню і зовнішню торгівлю), чим відвернув від себе заможних містян. Ще більший спротив міст спричинило здирництво над пашею Ес-Сувейри.

1793 року призначив сина Мухаммеда аль-Мамуна своїм каліфою в Марракеші. Не витримавши тривалого протистояння з братами, у лютому 1795 року Гішам зрікся трону. Втім у жовтні того ж року під тиском супротивників Сулеймана знову оголосив себе султаном. Слідом за цим вступив у тафілаль і Сус, де на той час помер брат Абд ар-Рахман. Разом з тим Маслама відмовився укласти з Гішамом союз проти Сулеймана. Зрештою 29 листопада 1797 року остаточно зрікся трону. Помер 1799 року в Марракеші під час епідемії чуми.

• Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord: Des origines à 1830, Payot & Rivages, coll. " Grande Bibliothèque Payot ", 2001 (réimpr. 1969 et 1994) (1re éd. 1931, rev. et augm. en 1951),
• Michel Abitbol, Histoire du Maroc, Paris, Perrin, 2009 [détail de l’édition], p. 279, 280 et 286