Мулай аль-Язід

Син султана Мухаммеда III. Народився 1750 році в Фесі. У 1769, 1771 і 1775 роках повставав проти батьках, але щоразу зазнавав поразки. Проте отримував прощення. Був досить популярним у середовищі султанського війська та берберських племен.

1790 року після смерті Мухаммеда III успадкував трон. Втім невдовзі розпочав переслідування жидів: спочатку в Тетуані, де наказав знищити юдейський квартал негритянській гвардії (абід аль-бухарі) — в покарання, що тетуанські жиди колись не підтримали заколот Аль-Язіда проти батька. Потім також учинив погром юдейського кварталу в столиці — Мекнес. Усе це викликало невдоволення мусульманських купців, які передавали свої гроші та майно жидам на зберігання. В результаті вони понесли чималі збитки. Також султан наказав стратити 300 знатних мусульман, що підтримували його батька. Крім того, дозволив переселитися шиїтам з Османської імперії. Почав переслідувати католицьких місіонерів та наказав вислати іспанських консулів.

Усе це зрештою викликало загальне невдоволення. В результаті почався заколот на чолі з братом султана — Гішамом в Марракеші. Але у 1791 році султан рушив на облогу Сеути. В свою чергу іспанці надали гроші та зброю Гішамові. В результаті Мулай аль-Язід зазнав невдачі, тому виступив проти повсталого брата. За його відсутності знать звернула увагу на іншого брата султана — Сулеймана.

У вирішальній битві неподалік Марракешу султан зазнав поразки від Гішама, загинувши у битві (за іншими відомостями, помер від поранення чи хвороби). Трон посів Сулейман, що розпочав війну із Гішамом.

• Allan R. Meyers, "Class, Ethnicity, and Slavery: The Origins of the Moroccan 'Abid, " The International Journal of African Historical Studies, Vol. 10, No. 3 (1977): 427—442
• Michel Abitbol, Histoire du Maroc, Paris, Perrin, 2009, p. 278—279

1. https://www.google.co.uk/books/edition/The_Western_Sahara_and_the_Frontiers_of/jyw6QbFX7HcC?hl=en&gbpv=1&bsq=The+name+Alaouite+comes+from+the+Ali&pg=PA47&printsec=frontcover