Муні Вітчер

Муні Вітчер — літературний псевдонім відомої італійської кримінальної журналістки Роберти Ріццо, яка вже 20 років веде кримінальну тему в агентстві «Espresso Publishing Group». Насамперед відома як авторка книжкової серії «Дівчинка планети Шостого Місяця», яка розповідає про пригоди дівчинки на ім'я Ніна.

Муні Вітчер
Народилася 26 жовтня 1957(1957-10-26)[1] (64 роки)
Венеція, Італія
Країна  Італія
Діяльність письменниця, дитяча письменниця, журналістка
Мова творів італійська[2]
Сайт: moonywitcher.com

Біографія

Роберта Ріццо народилася 1957 року у Венеції.  Вже  будучи дорослою жінкою, раптом стала писати  пригодницькі  романи для дітей. Хоча до цього з 1982 по 1983 рік вона вчилася на філософа в Москві, де трудилася над дисертацією, в основу якої лягли дослідні роботи з психології Л. С. Виготського, потім викладала в початковій школі, займалася науковими дослідженнями в галузі дитячої психології та педагогіки.  Отримала вчену ступінь з філософії.

Такий досвід допоміг їй у створенні образів героїв пригодницьких романів для дітей. Під псевдонімом Муні Вітчер Роберта Ріццо опублікувала свої книги про пригоди дівчинки, яка вміє подумки літати. Сюжети цих книг про космічну дівчинку-чарівницю з російським ім'ям Ніна з'явилися зовсім не випадково. В середині шістдесятих років юна Роберта зустрілася у Венеції з Валентиною Терешкової, яка приїхала на запрошення Компартії Італії. Саме зустріч з першою жінкою-космонавтом планети Земля пробудила у неї інтерес до всього незвіданого і непізнаного, і саме образ Терешкової ліг в основу створення хороброї, чесної, красивої Ніни.

Дівчинка планети Шостого Місяця

На створення книжкової серії «Дівчинка планети Шостого Місяця» Муні надихнула зустріч з Валентиною Терешковою. На той час авторці було 10 років. Минуло майже сорок років, і треба було майже сорок років, щоб написати історію про дівчинку, що може літати. «Бо Валентіна Терешкова навчила мене літати — літати в серці, — зізнається Вітчер, — Я думаю, що їй приємно було б це почути. Зустріч з нею справила на мене колосальний вплив, я стала по-іншому ставитися до життя, по-іншому мислити. Я пам'ятаю, що вона подарувала мені плюшевого жирафа. Це було у Венеції. Після свого польоту вона поїхала з візитами в багато країн. І була в Італії. Зустріч відбулася в готелі, в ресторані, де був офіційний прийом. Мій батько був важливим діячем Італійської комуністичної партії, тож взяв мене з собою. Перша жінка-космонавт Землі була у формі. Вона була дуже красива і дуже серйозна. Вона буквально заворожила мене. Мені здавалося неймовірним, що ця жінка літала десь поруч з Місяцем на кораблі „Восток“ дві доби і 23 години. Велика жінка XX століть поцілувала мене в щічку, і потім я не вмивалася десь днів десять, зберігаючи дотик її губ. Для мене це було дуже важливо. У мене в будинку, в Венеції, в рамі висить її фото, яке завжди зі мною.»[3]

У денну пору Муні пише для газет, а вночі пише книги про дівчинку Ніну. «Я шість-сім місяців думаю над сюжетом книги, потім складаю чіткий план. Де розподіляю все, як по драбинці, потім створюю картки по героям, а потім пишу саму книгу», — зізнається Муні.

Муні почала писати книги для дітей, оскільки вважає, що у цьому світі дуже багато жорстокості, до того ж її дитинство було важким. «У мене було багато проблем, і я мріяла якось ці проблеми подолати, якось відірватися від реального життя, так як дійсність була для мене занадто важка. Батьки приділяли мені мало часу, і я вирішила створити дітям кращий світ, в який вони можуть заглибитися. Я придумала дівчинку Ніну.» — розповідає Муні в інтерв'ю для «Російської газети».  «Мені дуже подобалися зірки — я любила дивитися на небо. Коли я зустріла Валентину Терешкову і батько сказав, що ця дама облетіла навколо Землі, я подумала, що людина може літати! Це так запало в мою свідомість, що психологічно я зрозуміла — літати можна не тільки на космічному кораблі. Літати можна в „своїй голові“.» — зізнається авторка.

Бібліографія (вибране)

Дівчинка планети Шостого Місяця
  • La bambina della Sesta Luna (2002) — «Ніна — дівчинка планети Шостого Місяця»;
  • Nina e il mistero dell'Ottava Nota (2003) — «Ніна і загадка Восьмої ноти»;
  • Nina e la maledizione del Serpente Piumato (2004) — «Ніна і закляття Пернатого змія»;
  • Nina e l'Occhio Segreto di Atlantide (2005) — «Ніна і таємний Око Атлантиди»;
  • Nina e il Numero Aureo (2012) — «Ніна і Золоте Число»;
  • Nina e il potere dell'Absinthium (2014) — «Ніна і сила Абсинтіуму»;
  • Nina e l'Arca della Luce (2017) — «Ніна і Золота Арка».

Джено
  • Geno e il sigillo nero di madame Crikken (2006) — «Джено і чорна печатка мадам Кріккен»;
  • Geno e la runa bianca del girifalco d'oro (2007) — «Джено і біла руна Золотого Кречета»;
  • Geno e lo specchio rosso della verità (2008) — «Джено і червоне дзеркало істини».

Морга, чарівниця вітру
  • Morga, la maga del vento (2009) — «Морга чарівниця вітру — доля пророцтва»;
  • Morga, la maga del vento — Il deserto di Alfasia (2010) — «Морга чарівниця вітру — магія блакитного метелика»;
  • Morga, la maga del vento — La fine della profezia (2011) — «Морга чарівниця вітру — останній дар».

Переклади українською

Махаон-Україна
  • Муні Вітчер. Нiна - дiвчинка Шостого Мiсяця. — К. : Махаон-Україна, 2008. — 416 с. — ISBN 966-605-657-7.
  • Муні Вітчер. Нiна i загадка Восьмої Ноти. — К. : Махаон-Україна, 2009. — 416 с. — ISBN 966-605-675-5#88-09-03131-8#5-18-000853-0.
  • Муні Вітчер. Ніна і закляття Пернатого Змія. — К. : Махаон-Україна, 2010. — 480 с. — ISBN 978-966-605-692-7.
  • Муні Вітчер. Нiна i Таємне око Атлантиди. — К. : Махаон-Україна. — 480 с. — ISBN 966-605-753-0#5-18-001022-5#88-09-03320-5.
  • Муні Вітчер. Джено і чорна печатка мадам Кріккен. — К. : Махаон-Україна, 2010. — 464 с. — ISBN 978-966-605-888-4#978-5-389-00161-9#88-09-04100-3.
  • Муні Вітчер. Джено і біла руна Золотого Кречета. — К. : Махаон-Україна, 2012. — 560 с. — ISBN 978-617-526-191-0.

Рідна мова
  • Муні Вітчер. Ніна - дівчинка планети Шостого Місяця. — К. : Рідна мова, 2015. — 416 с. — ISBN 978-966-917-018-7, 978-5-389-00600-3, 88-09-02717-5.
  • Муні Вітчер. Ніна і загадка Восьмої Ноти. — К. : Рідна мова, 2015. — 416 с. — ISBN 978-966-917-019-4, 5-18-000853-0, 88-09-03131-8.
  • Муні Вітчер. Ніна і закляття Пернатого Змія. — К. : Рідна мова, 2015. — 480 с. — ISBN 978-966-917-020-0, 5-18-000956-1, 88-09-03319-1.
  • Муні Вітчер. Ніна і Таємне око Атлантиди. — К. : Рідна мова, 2015. — 480 с. — ISBN 978-966-917-021-7, 5-18-001022-5, 88-09-03320-5.
  • Муні Вітчер. Ніна і Золоте Число. — К. : Рідна мова, 2015. — 432 с. — ISBN 978-966-917-037-8.
  • Муні Вітчер. Ніна і сила Абсинтіуму. — К. : Рідна мова, 2016. — 480 с. — ISBN 978-966-917-038-5.
  • Муні Вітчер. Ніна — дівчинка планети Шостого Місяця. — К. : Рідна мова, 2018. — 320 с. — ISBN 978-966-917-297-6; 978-966-917-286-0; 978-880-902-717-5.

Примітки
  1. Babelio — 2007.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Бо Валентіна Терешкова навчила мене літати — літати в серці, — зізнається Вітчер, — Я думаю, що їй приємно було б це почути. Зустріч з нею справила на мене колосальний вплив, я стала по-іншому ставитися до життя, по-іншому мислити. Я пам'ятаю, що вона подарувала мені плюшевого жирафа. Це було у Венеції. Після свого польоту вона поїхала з візитами в багато країн. І була в Італії. Зустріч відбулася в готелі, в ресторані, де був офіційний прийом. Мій батько був важливим діячем Італійської комуністичної партії, тож взяв мене з собою. Перша жінка-космонавт Землі була у формі. Вона була дуже красива і дуже серйозна. Вона буквально заворожила мене. Мені здавалося неймовірним, що ця жінка літала десь поруч з Місяцем на кораблі «Восток» дві доби і 23 години. Велика жінка XX століть поцілувала мене в щічку, і потім я не вмивалася десь днів десять, зберігаючи дотик її губ. Для мене це було дуже важливо. У мене в будинку, в Венеції, в рамі висить її фото, яке завжди зі мною.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.