Мухаммад Шах (султан Брунею)
Мухаммад Шах, народжений Алак Бетатар — напівлегендарний брунейський герой, перший ісламський султан Брунею та засновник султанату Бруней-Даруссалам.
Мухаммад Шах | ||
| ||
---|---|---|
1363 (за іншими даними, 1405) — 1402 (за іншими даними, 1415) | ||
Попередник: | Титул започатковано | |
Спадкоємець: | Абдул Маджид Хассан | |
Народження: | 14 століття | |
Смерть: | 1402 (за іншими даними, 1415) | |
Країна: | Бруней | |
Релігія: | іслам | |
Діти: | Абдул Маджид Хассан |
Згідно з різними брунейськими версіями правив у 1363–1402[1] або 1405–1415 роках[2].
Біографія
Алак Бетатар описаний у брунейській епічній поемі «Сіаїр Аванг Семаун» (малай. Syair Awang Semaun). Згідно з нею, він був один з 14 братів, синів Дева Емаса Каянгана малай. Dewa Emas Kayangan. Сам Дева Емас Каянган народився з яйця, що боги спустили з неба.[3] Декілька братів захопили в полон доньку султана Джохору й привезли її до Алака Бетатара, з яким вони одружилися. Тоді султан послав птаха шукати дочку. Дочка повідомила птасі, що щаслива вийти заміж за нащадка богів, тому джохорський султан приїхав у Бруней та проголосив Алака Бетатара першим правителем.[4]
Ісламські джерела «Родовід брунейських султанів» (малай. Silsilah Raja-Raja Brunei), найраніші копії яких датовані 1735 роком, та «Генеалогічна таблиця» (малай. Batu Tersilah Brunei) 1807 року асоціюють героя поеми Алака Бетатара з першим ісламським султаном Мухаммадом Шахом. Вони повідомляють, що Алак Бетатар відправися в Джохор, щоби отримати титул султана, а його найстарший брат Патех Бербай став першим міністром (бендагарою)[4]
Сучасна брунейська історіографія вважає Мухаммада Шаха першим ісламським султаном, що правив у XIV чи на початку XV століття. Проте з інших джерел відомо, що до кінця XIV століття Бруней був залежний від індуїстської імперії Меджепегіт, а за записами португальських військових чиновників Малакки ще й у 1514 році брунейський монарх лишався язичником і лише 1515 року прийняв іслам.[5]
Вочевидь легендарна постать Алака Бетатара мала легітимізувати родовід султанів Брунею та пов'язати їх з ісламськими монархіями Джохору й Малакки, місцевими племенами Борнео, звідки походили матері братів. Божественне походження батька та зв'язки з Китаєм та Аравією слугували тій же меті.[3]
Примітки
- Історичний центр Брунею. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 10 листопада 2012.
- родовід султанів Брунею на урядовому сайті
- Saunders, 2013, с. 41.
- Saunders, 2013, с. 39.
- Robert Nicholl. European Sources for the History of the Sultanate of Brunei in the Sixteenth Century. (1975) (англ.)
Джерела
- Graham Saunders (5 листопада 2013). A History of Brunei. Routledge. ISBN 978-1-136-87394-2.(англ.)
- https://web.archive.org/web/20150415152209/http://www.history-centre.gov.bn/sultanbrunei.htm