Мідна річка (Аляска)
Мідна річка | |
---|---|
| |
| |
60°23′18″ пн. ш. 144°57′38″ зх. д. | |
Витік | Мідний льодовик на горі Врангеля |
• координати | 62°10′39″ пн. ш. 143°49′05″ зх. д. |
• висота, м | 1 340 м.н.м. |
Гирло | Мідна затока Тихого океану |
• координати | 60°23′19″ пн. ш. 144°57′39″ зх. д. |
• висота, м | 0 м.н.м. |
Похил, м/км | 2,3 метри на км |
Країни: | США |
Регіон | Аляска |
Довжина | 470 км |
Площа басейну: | 62 000 км² |
Середньорічний стік | 1 630 м³/с у гирлі |
Притоки: | Читіна |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 5859870 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Мідна річка (англ. Copper River) або річка Атна (англ. Ahtna River, [ɑːtˈnə]), атабаскською мовою атна мовної групи на-дене Атна'tuu ([ʔät.näʔ.tu], «річка атнів або мідна річка»[1]), мовою Тлінгітів Eeḵhéeni ([iː.qʰhiː'.nɪ], «мідна річка»[2][3]) — це річка на півдні центральної частини Аляски у США завдовжки 470 км. Її басейном є великий регіон гір Врангеля і Чугацьких гір, а впадає вона у затоку Аляска.[4] Річка відома своєю великою екосистемою дельти, а також її великими гонами дикого лосося, які є одними з найбільш високо цінованих в світі.[5] Річка є десятою за величиною в США за середнім об'ємом стоку в гирлі.[6]
Опис
Мідна річка має витоки у Мідному льодовику, який знаходиться на північно-східній стороні гори Врангеля, в горах Врангеля, в межах національного парку Врангель-Сент-Еліас.[7] Спочатку вона тече майже строго на північ по долині, що лежить на східній стороні гори Санфорд, а потім повертає на захід, утворюючи північно-західний край гір Врангеля і відокремлюючи їх від гір Ментаста на північному сході[8]. Далі вона повертає на південний схід і тече по широкій болотистій рівнині до переписної місцевості Читіна, де в неї з південного сходу впадає річка Читіна (мовою атна: Tsedi Na' [tʃɛ.diː.näʔ] <tsedi «мідь» + na’ «річка»)[8][9].
Довжина Мідної річки становить приблизно 470 км[10]. Рівень її падіння — в середньому 2,3 метри на км, середня швидкість течії — 11 км/год[11]. Площа басейну річки становить 62 000 км²[10][11]. Нижче за течією від її злиття з Читіна вона тече на південний захід, проходячи через вузький прохід у Чугацьких горах, оточений льодовиками, в межах Чугацького національного лісу на схід від піку Кордови[12].
Велика зона лінійно розташованих піщаних дюн заввишки 76 метрів тягнеться від гирла Мідної річки[13][14]. Льодовики Майлза та Чайлдса опадають прямо в річку.[15]
Мідна річка впадає у затоку Аляски на південний схід від Кордови, де вона утворює дельту завширшки близько 80 км[13].
Історія
Назва річки походить від багатих мідних родовищ уздовж верхів'я річки, які використовувалися корінним населенням Аляски, а потім і переселенцями з Російської Імперії і США[16]. На берегах річки відбулись зіткнення між росіянами та індіанцями під час російсько-індіанської війни 1802—1805 років.
Промисловий видобуток міді був проблематичний через труднощі навігації в гирлі річки[8][16]. Будівництво «залізниці Мідної річки і Північного Заходу» з Кордови до верхньої частини долини річки з 1908 по 1911 роки дозволило широкий видобуток мінеральних ресурсів, зокрема у шахті Кеннекотт, відкритій 1898 року[16][17]. Шахта була залишена 1938 року і зараз є туристичною принадою — містом-привидом, та історичним районом у віданні Служби національних парків США[16][17]. Шосе Мідної річки (Аляскинський маршрут 10) прокладене від Кордови до нижньої частини Мідної річки поруч з льодовиком Чайлдс, паралельно до старої залізниці, і закінчується на реконструйованому мосту Мільйона доларів через річку[18][19]. Шосе Ток Кат-Офф (Аляскинський маршрут 1) прокладено вздовж долини Мідної річки по північній стороні Чугацьких гір[20].
Рибальство
Знамениті лососеві гони річкою є результатом використання басейну річки для нересту більш ніж 2 млн особин лосося щорічно.[15] Наслідком цих гонів є виникнення безлічі унікальних варіацій цієї риби, які цінуються за їх жирність[21]. Комерційний сезон вилову на річці дуже короткий, починаючись у травні для чавичі і нерки і триваючи дні або години.[22] Спортивна риболовля, навпаки, дозволена цілий рік, однак пік сезону на Мідній річці триває з серпня по вересень, коли йде гін кижуча.[23][24] Рибний промисел спільно управляється Департаментом рибальства та полювання Аляски (ADF&G) і Федеральною радою забезпечення Міністерства внутрішніх справ США[23][25]. Дані управління отримуються головним чином ADF&G на гідролокаційній станції озера Майлза та селищі корінного населення Ейяк на науково-дослідних станціях каньйону Бейрда та Каньйон-крік[26][27].
Птахи
Дельта Мідної річки, яка простягається на 2 800 км², є найбільшими безперервними водно-болотними угіддями вздовж Тихоокеанського узбережжя в Північній Америці[13][15]. Її щорічно використовують до 16 млн.прибережних птахів, в тому числі вся світова популяція побережника аляскинського і побережника чорногрудого[28]. Вона також є домівкою і місцем гніздування для найбільшої в світі популяції лебедя-трубача і є єдиним відомим місцем гніздування темного підвиду казарки канадської (Branta canadensis occidentalis)[29][30].
- Міст льодовика Майлза, зі слідами руйнувань від землетрусу та тимчасового ремонту, 1984
- Рафтери та льодовик Чайлда на нижній Мідній річці.
- Рибні колеса на Мідній річці
- Піщані дюни Мідної річки
- Мідна річка поблизу Читіна, вид на південь з моста
- Тайга з ялини чорної вздовж Мідної річки.
- Вітер піднімає дрібний відклад з берегів річки та несе його над океаном.
Див. також
- Список річок Аляски
Примітки
- Smelcer, John (2011). AHTNA NOUN DICTIONARY and Pronunciation Guide (2nd Edition). Copper Center, Alaska: The Ahtna Heritage Foundation. с. 28, 34. ISBN 0-9656310-2-8. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
- Tlingit (Lingít, Łingít). Omniglot. Процитовано 14 грудня 2014.
- Thornton, Thomas F (January 2012). У University of Washington. Being and Place Among the Tlingit, p. 64. Процитовано 2 березня 2013.
- Geological Survey Circular, Issues 491-500. USGS. Процитовано 14 грудня 2014.
- Special Ecological Sites IN ALASKA’S EASTERN PRINCE WILLIAM SOUND & COPPER RIVER DELTA. Anchorage, Alaska: National Wildlife Federation. 2005. с. 6. Процитовано 14 грудня 2014.
- Largest Rivers in the United States (PDF). USGS.
- Frequently Asked Questions. NPS. Процитовано 14 грудня 2014.
- Keltie, John Scott (1902). Recent Explorations in Alaska. The Geographical Journal (Volume 19). с. 609. Процитовано 14 грудня 2014.
- Smelcer, John (2011). AHTNA NOUN DICTIONARY and Pronunciation Guide (2nd Edition). Copper Center, Alaska: The Ahtna Heritage Foundation. с. 28, 53 108. ISBN 0-9656310-2-8. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
- Brabets, Timothy P. (1997). Geomorphology of the Lower Copper River, Alaska. USGS. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- Mendenhall, Walter Curran (1905). Geology of the Central Copper River Region, Alaska Issue 41 of Geological Survey professional paper Geology of the Central Copper River Region, Alaska. Washington DC: US Government Printing Office. с. 20. Процитовано 14 грудня 2014.
- Copper River Float. NPS. Процитовано 14 грудня 2014.
- Mohlenbrock, Robert H. (2006). This Land: A Guide to Western National Forests. University of California Press. ISBN 0520930517. Процитовано 14 грудня 2014.
- Cordova Peak, Alaska. Peakbagger.com. Процитовано 14 грудня 2014.
- Chugach Visitors Guide Summer 2014. Alaska Geographic. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- Human History. NPS. Процитовано 14 грудня 2014.
- An Alaskan Regional Railroad - 1930's Copper River & Northwestern Railway. Процитовано 14 грудня 2014.
- Staff. The Copper River Highway. The Milepost. Архів оригіналу за квітень 4, 2012. Процитовано 23 квітня 2012.
- Google (May 31, 2012).
- Glenn Highway-Tok Cutoff. The Milepost. Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- Lange, Lori. corodva, alaska: copper river salmon fishing. recipe girl. Процитовано 14 грудня 2014.
- Copper River salmon opening today with first 12 hour fishing period. seafoodnews.com. Процитовано 15 грудня 2014.
- PRINCE WILLIAM SOUND FRESH WATERS. Процитовано 15 грудня 2014.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Van Vanasse, Deb (2009). Insiders' Guide® to Anchorage and Southcentral Alaska: Including the Kenai Peninsula, Prince William Sound, and Denali National Park. Rowman & Littlefield. с. 160. ISBN 0762756063. Процитовано 15 грудня 2014.
- Federal Subsistence Board News Release. Процитовано 15 грудня 2014.
- U.S. Fish and Wildlife Service Office of Subsistence Management Fisheries Resource Monitoring Program Estimating Chinook salmon escapement on the Copper River, 2004 annual report Annual Report No. FIS 04-503. http://www.arlis.org/. LGL Alaska Research Associates, Inc. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- Copper River Sonar Tools. ADF&G. Процитовано 14 грудня 2014.
- Hagner, Chuck. Birdwatching at the Copper River Delta in Alaska. Birdwatchingdaily.com. Процитовано 14 грудня 2014.
- Species at Alaganik Slough. US Forest Service.
- Birds Field Trip: Dusky Canada Geese. Ridgefield National Wildlife Refuge Friends Association. Процитовано 14 грудня 2014.
Подальше читання
- Brabets, Timothy P. (1997). Geomorphology of the Lower Copper River, Alaska [U.S. Geological Survey Professional Paper 1581]. Washington, D.C.: U.S. Department of the Interior, U.S. Geological Survey.
Посилання
- Ecotrust Copper River Program
- Copper River salmon habitat management study Prepared for Ecotrust by Marie E. Lowe of the Institute of Social and Economic Research, hosted by Alaska State Publications Program
- Alaska Department of Fish and Game: Copper River Salmon
- Eyak Preservation Council
- Nature Conservancy: Copper River Delta
- The Copper River Watershed Project
- NVE Fisheries Research and Seasonal Employment on the Copper River
- Cordova District Fishermen United
- Wrangell-St. Elias National Park information
- Copper River | Chitina Dipnet Fishery Escapement Charts