Міжнародна шкала ядерних подій

Міжнаро́дна шкала́ я́дерних поді́й (англ. INES, скор. International Nuclear Event Scale) розроблена Міжнародним агентством з атомної енергії у 1988 році і з 1990 року використовувалася в цілях однаковості оцінки надзвичайних випадків, пов'язаних з аварійними радіаційними викидами у довкілля на атомних станціях, а пізніше стала застосовуватися до всіх установок, пов'язаних з цивільною атомною промисловістю. МАГАТЕ рекомендує оповіщати країни-учасниці у 24-годинний термін про всі аварії вище 2 рівня небезпеки, коли є хоча б незначні викиди радіації за межі виробничого майданчику, а також у випадках подій 0 і 1 рівнів, якщо того вимагає суспільний інтерес за межами країни, в якій вони відбулися. Такий підхід дозволяє оперативно і злагоджено сповіщати громадськість про значущість з точки зору безпеки подій на ядерних установках, про які надходять повідомлення. Інформація передається в ЗМІ країнами-учасниками і самим МАГАТЕ, в тому числі за допомогою інтернету. Фактично шкала INES є інструментом комунікації. Головне призначення шкали – це полегшення оперативної комунікації і взаєморозуміння між фахівцями, засобами масової інформації та населенням відносно значимості ядерних подій з точки зору безпеки.

Шкала застосовується до будь-якої події, що пов'язана з перевезенням, зберіганням і використанням радіоактивних матеріалів та джерел випромінювання і охоплює широкий спектр практичної діяльності, включаючи радіографії, використання джерел випромінювання в лікарнях, на будь-яких цивільних ядерних установках тощо. Вона також включає втрату і розкрадання джерел випромінювання та виявлення безхазяйних джерел.[1]

За шкалою INES ядерні та радіологічні аварії та інциденти класифікуються на 7 рівнів, а також областю дії:

• Населення і довкілля — в ній враховуються дози опромінення, отримані населенням, а також викиди радіоактивних матеріалів з установки;
• Радіологічні бар'єри і контроль — в ній враховуються події, що не роблять прямого впливу на населення і довкілля і стосуються тільки того, що відбувається в межах майданчика ядерної установки, сюди входять незаплановані високі рівні опромінення персоналу та розповсюдження значних кількостей радіоактивних речовин в межах великої ядерної установки, наприклад АЕС.
• Глибокоешелонований захист — сюди входять події, пов'язані з тим, що комплекс заходів, призначених для запобігання аваріям, не був реалізований так, як це задумувалося.

Під шкалу підпадають тільки радіоактивні витоки і порушення заходів безпеки, а не випадки переопромінення хворих в результаті процедур, військові інциденти та навмисні злочини. Також шкала застосовується для порівняння рівня безпеки в держав і проектних організацій — черех невеликої кількості аварій другого рівня і вище.

Інцидент (англ. incident) – подія, що класифікується як така, що відноситься до рівня 1, 2 або 3 за шкалою INES, тобто з відхіленням від дозволеного режиму експлуатації, але не така серйозна як аварія. Аварія (англ. accident) – подія, що класифікується як така, що відноситься до рівня 4, 5, 6 або 7, тобто з викидом радіоактивного матеріалу за межі майданчика, який може привести до опромінювання населення, яке досягає не менш порядку величини дозволених (санкціонованих) меж, або потребує застосування контрзаходів, або призводить до значному пошкодження установки, або призводить до опромінювання робітників на майданчику в такому степені, за яким існує висока ймовірність ранньої смерті.[2]

Станом на квітень 2011 року, тільки дві аварії оцінені по максимальному, 7-му рівню (Чорнобиль і Аварія на АЕС Фукусіма I), і одна по 6-му (аварія на ВО «Маяк»).