Мікеш Келемен

Келемен Мікеш (1690, Трансільванія — 1761) — угорський політичний діяч і есеїст, відомий своєю діяльністю проти Габсбурзької монархії. Мікеш згадується як «угорський Гете», який прославився завдяки своїм «Листів з Туреччини». З їх допомогою Мікеш заклав основи угорської літературної прози, і він вважається одним з перших угорських прозаїків.

Мікеш Келемен
Народився серпень 1690[1]
Зебала, Ковасна, Румунія
Помер 2 жовтня 1761(1761-10-02)[1][2] (71 рік)
Текірдаг, Османська імперія
Країна  Угорщина
Діяльність письменник
Мова творів угорська[1]
 Мікеш Келемен у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Мікес народився в Загоні і виріс в Зебале (нині жудець Ковасна, Румунія). Він воював з Габсбургами, поки не був змушений втекти в Річ Посполиту, Францію і, в кінцевому рахунку, в Османську імперію. Живучи в турецькому Текірдазі, Мікеш доповнював і публікував свої есе. Після смерті Ракоці ІІ в 1735 році Мікес залишився у вигнанні до самої своєї смерті.

Творчість


Найвідоміша його робота - "Листи з Туреччини", колекція з 207 листів, перший з яких датується 10 жовтня 1717 року, останній - 20 грудня 1758 року. Автор листа - Мікеш Келемен, адресат вигадана графині Е. Е., яка живе поблизу Константинополя. Мікеш познайомився з французьким жанром класицизму у Франції, мабуть, читаючи листування між Роже Рабутеном де Бюссі та його двоюрідною сестрою, мадам де Севіньє, що вплинуло на його вибір жанру. Листи описують повсякденне життя вигнанців, але містять також ряд історичних та сучасних доповнень. Спосіб відправлення рукопису до Угорщини був незрозумілим, і з часом з'ясувалося два припущення: згідно з останніми дослідженнями, Ференц Толді та син одного з офіцерів Берчешені привезли документи до Сомбатгейі.

Перше видання збірки було опубліковане Іштваном Кульцаром у 1794 році, і з того часу виходило кілька разів. Він використовував безліч джерел та цікавинок, вплетених у листи, від Біблії до ренесансних томів оповідань (Боккаччо, Маттео Банделло, Маргарет Наварра) до сучасної французької літератури. Стиль твору характеризується легкістю, грайливістю, лагідністю, ясністю, гумором та іронією, подібною до розмови.  За словами Антала Шерба, листи Майкеса Келемена "починають новий розділ історії душі в угорській літературі: після суворо релігійних і яскраво героїчних душ він знайомить з віком людини".[3]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. AlKindi
  3. Mikes von Zabola, Kelemen Gf.. dx.doi.org. Процитовано 10 лютого 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.