Міклош III Естергазі
Князь Міклош III Естергазі (угор. Esterházy III. Miklós), (нар. 25 червня 1817 — пом. 28 січня 1894) — 9-й князь Естергазі де Галата, син 8-го князя Естергазі де Галата Пала III Антала та принцеси Турн-унд-Таксіс Марії Терезії.
Міклош III Естергазі | |
---|---|
Esterházy III. Miklós | |
Міклош Естергазі, фото до 1866 року | |
Ім'я при народженні | Міклош Пал Кароль |
Псевдо | Ніколаус Естергазі |
Народився |
25 червня 1817 Регенсбург |
Помер |
28 січня 1894 (76 років) Відень, Австро-Угорщина |
Підданство | Австро-Угорщина |
Діяльність | композитор |
Титул | князь Естергазі де Галата |
Конфесія | католицтво |
Рід | Естергазі |
Батько | Пал Антал Естергазі |
Мати | Марія Терезія Турн-унд-Таксіс |
У шлюбі з | Сара Чайлд-Вілльєрс |
Діти | Антал, Алайош, Адольф, Сара Софія, Марія Терезія, Антал Міклош |
Нагороди | |
Герб роду Естергазі | |
Біографія
Міклош народився 25 червня 1817 року у Регенсбурзі. Він був третьою дитиною та єдиним сином спадкоємного принца Пала Антала Естергазі та його дружини Марії Терезії Турн-унд-Таксіс. Хлопчик мав старших сестер Марію Терезію та Терезію Розу.
У 1833 році його батько успадкував титул князя Естергазі де Галата. Ранні роки Міклош провів у палац Естергазі в Угорщині та в Лондоні, де Пал Антон виконував функції посла. У британській столиці юнак і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Сарою Чайльд-Вілльєрс.
Після повернення з Англії Міклош вступив на службу до австрійського імператора Франца Йосипа I і у 1854 році супроводжував його у поїздках Угорщиною та Трансильванією. У 1866-му він став князем Естергазі де Галата. Однак, через величезні борги над родиною ще до цього зависла погроза банкрутства, і у 1865 імператор став секвестром на наступні 23 роки. Аби покрити хоч частину боргів, Міклош у 1874 році продав Королівству Угорщина частину родинної картинної галереї. Ці експонати і досі є ядром Угорської національної галереї.
Князя не стало 28 січня 1894-го у віці 76 років. Обидві його старші сестри пішли з життя за кілька місяців після нього.
Приватне життя
У віці 24 років Міклош узяв за дружину 19-річну леді Сару Фредеріку Чайльд-Вілльєрс, середню доньку Георга Чайльда-Вілльєрса, 5-го графа Джерсі. Батько дав дозвіл на шлюб вельми неохоче. Весілля відбулося у резиденції посла, Чендос Хаузі, у Лондоні 8 лютого 1842. Була також проведена церемонія вінчання за протестантським обрядом у церкві Святого Георга. Подружнє життя виявилося щасливим.[1] У пари народилося шестеро дітей:
- Пал Антал Міклош (1843—1898) — наступний князь Естергазі де Галата, був двічі одруженим, мав двох синів;
- Алайош Дьордь (1844—1912) — одруженим не був, дітей не мав;
- Адольф (1846—1847) — прожив 4 місяці;
- Сара Софія (1848—1885) — дружина князя Миколая Гогенлое-Вальденбурга-Шиллінгсфюрста, мала доньку;
- Марія Терезія (1849—1856) — прожила 6 років;
- Антал Міклош (1851—1935) — був одруженим із Марією Ірмою Андраші, дітей не мав.
Протягом багатьох років леді Сара страждала від постійного кашлю. Хворобу так і не змогли вилікувати.[1] Вона померла 17 листопада 1853-го у віці 31 року. Міклош більше не одружувався.
Нагороди
Орден Золотого руна №992 (Австрійська імперія), (1862).
Генеалогія
Антал I | Марія Тереза Ердьоді | Франц Йозеф I | Леопольдіна фон Штернберг | Карл Ансельм Турн-унд-Таксіс | Августа Вюртемберзька | Карл II | Фредеріка Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Міклош II | Марія Йозефа Ліхтенштейнська | Карл Александр Турн-унд-Таксіс | Тереза Мекленбург-Стреліцька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пал III Антал | Марія Терезія Турн-унд-Таксіс | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Міклош | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Міклоша Пала Естергазі де Галата (англ.)