Мінімальна інгібувальна концентрація

Мінімальна інгібувальна концентрація або МІК — це найменша концентрація антиінфекційного препарату, що запобігає росту мікроорганізмів.[1]

Для лікування багатьох інфекцій важливі результати чутливості мікроорганізмів до антибіотику. Чутливість до антибіотику може визначатися за допомогою різних методів, наприклад: диско-дифузійний метод, Etest (виробництво bioMérieux), автоматизованих систем і методу серійних розведень, при якому розведений у різних встановлених концентраціях антибіотик поміщують у пробірки разом зі стандартизованою кількістю мікроорганізмів. МІК вважається концентрація антибіотику у пробірці, що після інкубаційного періоду залишилася прозорою, тобто, у якій концентрації антибіотика було достатньо, щоб запобігти росту бактерій.[2]

Схема встановлення МІК