Міст Тиберія

Будівельні роботи розпочалися під час правління Августа в 14 році нашої ери і були завершені за його наступника Тиберія у 20 році;[2] тому назва мосту по праву відображає «імена обох імператорів»[3], за іншими даними міст був збудований в 21 році нашої ери[4].

Дві знамениті давньоримські дороги починалися від мосту, Віа-Емілія, яка вела до П’яченци, та Віа-Попілія, що вела до Равенни.

У 580 році міст був практично повністю зруйнований готами, і тільки в 1680 році при папі Інокентію XI його відновили.

Міст був єдиним перетином через річку Мареккію, не зруйнованим німецькою армією, що відступала під час битви під Ріміні з 13 по 21 вересня 1944 року, і, як переказують, чинив опір всім спробам руйнування, включаючи невдалу спробу запалювання вибухових зарядів[5]. Міст все ще відкритий для пішохідного та автомобільного руху, за винятком великовантажних транспортних засобів. Спрощене зображення мосту розташоване на гербі міста Реміні.

Міст побудований з істрійського каменю, як і місцева арка Августа і розділяє певну строгість з цією історичною пам’яткою, не без гармонії. Конструкція складається з п'яти напівкруглих склепінь, ширина й висота яких збільшується в міру наближення до його центру. Середня довжина прольоту понад 8 м (8,7 м; 8,9 м; 10,6 м; 8,9 м; 8,0 м). Ширина 8,6 м.

• Список римських мостів
• Римська архітектура
• Римська інженерія

• O’Connor, Colin (1993). Roman Bridges. Cambridge University Press. с. 84f. (I117). ISBN 0-521-39326-4.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міст Тиберія

• Pons Augustus в базі Structurae

• Traianus — Технічне дослідження римських громадських робіт