Міхал Язловецький (червоногородський староста)
Міхал з Бучача і Язловця, Міхал (Михайло) Язловецький (іноді Міхал Бучацький,[1] Міхал з Бучача;[2] ? — 1511) — польський шляхтич, військовик, урядник, меценат.
Міхал Язловецький | |
---|---|
Псевдо | Михайло Язловецький, Michał z Buczacza i Jazłowca |
Помер | 1511 |
Підданство |
Королівство Польське ![]() |
Національність | поляк |
Місце проживання | Язловець |
Діяльність | військовик, урядник, меценат |
Посада | староста кам'янецький |
Конфесія | римо-католик |
Рід | Язловецькі |
Батько | Теодорик Бучацький Язловецький |
Мати | ? |
Родичі | Бучацькі, Ходецькі |
У шлюбі з | Ядвиґа з Ходча (Ходецька) |
Діти | Теодорик, Дмитро |
![]() Герб | |
Життєпис
Народився в сім'ї Теодорика Бучацького-Язловецького — дідича Язлівця.
Дослідниця з Польщі Анна Дерфлерувна (пол. Anna Dörflerówna) вказує на перебування Міхала в 1433 році на угорському королівському дворі, отримання ним 1443 року в заставу Золочева.[3]
Після смерти батька та загибелі старшого брата Бартоша разом з молодшим братом Яном успадкував частину маєтностей родини. 17 липня 1458 р. (запис галицького земського суду № 2876)[4] віддав у заставу село Возилів шляхетному Янові з Нєнчина (nobili Ioanni de Nyenczyn) за позику в розмірі 60 марок.[5] 1461 р. разом з братом Яном продали успадковане від батька поселення Устя підстолію галицькому Янові Колі.[6]
У суботу 4 липня 1467 р. разом з братом Яном в Язловці видали грамоту, якою підтвердили та примножили фундуш батька для язловецького костелу св. Марії Маґдалини (дерев'яного).[7] В багатьох документах тих часів (зокрема в записах галицьких судів) записано: Міхал та Ян на Бучачі та Язловці, рідні брати нероздільні.[8] Разом з братом Яном був співвласником Бариша.
11 травня[9] 1469 року поділили з братом Яном батьківський спадок (частина була викуплена рішенням Сейму 1463 року), став власником Червоногорода, Язловця. Його нащадки стали підписуватись Бучацькі-Язловецькі.[3]
Посади
Староста кам'янецький (1457 р.[3]), червоногродський (з 1464 року[3]). Стольник галицький (з 1493 р.), пізніше підкоморій галицький.[10]
Шлюб, діти
![](../I/POL_COA_Ogo%C5%84czyk.svg.png.webp)
Дружина — Ядвиґа з Ходча (Ходецька) гербу Огоньчик. Діти:
- Теодорик — одружений з Катажиною Колянкою гербу Юноша (другий чоловік — Миколай Сенявський гербу Леліва)
- Дмитро — стольник кам'янецький, чесник галицький.
Примітки
- Крикун М. Подільське воєводство у ХУ-ХУШ століттях: Статті і матеріали Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.. — Львів, 2011. — С. 56.
- Там само. — С. 118, 122.
- Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — S. 85.
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1887. — T. XII. — S. 257. (лат.) (пол.)
- Akta grodzkie… — T. XII. — S. 257.
- Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 295. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- Akta grodskie… — T. 2. — S. 193—197.
- Akta grodskie… — T. XII. — S. 283.
- Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1887. — Т. XII. — № 3428. — S. 329—330. (лат.)
- Jazłowieccy Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Крикун М. Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2011. 733 с., іл., карти. — ISBN 978-617-607-064-1.
- Михайловський В. Генеральний подільський староста Станіслав Лянцкоронський (1510—1535 рр.) // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — Кам'янець-Подільський, 2012. — Вип. 5: На пошану професора М. Б. Петрова. — С. 134—143.
- Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218—219. (пол.)
- Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)