Мішель Бреаль

Мішель Бреаль (фр. Michel Bréal, * 26 березня 1832(18320326), Ландау, Пфальц — † 25 листопада 1915, Париж) — французький мовознавець та історик, громадський діяч, член Академії написів (1875). Праці з індоєвропеїстики та міфології індоєвропейських народів. 

Мішель Бреаль
фр. Michel Bréal
Народився 26 березня 1832(1832-03-26)[1][2][…]
Ландау, Рейнланд-Пфальц[3][4]
Помер 25 листопада 1915(1915-11-25)[1][5][…] (83 роки)
Париж, Франція[3][4]
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція
Діяльність мовознавець, професор, філолог
Галузь мовознавство
Alma mater Вища нормальна школа
Вчителі Франц Бопп
Відомі учні Антуан Мейє
Знання мов французька[1]
Заклад Колеж де Франс[6] і Практична школа вищих досліджень
Членство Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства і Туринська академія наук[4]
Діти Auguste Bréald і Henry Bréald
Нагороди

Біографія

Навчався в Парижі (у Вищій нормальній школі), Меці та ін; вивчав санскрит у Берлінському університеті у Ф. Боппа. Працював у Французькій національній бібліотеці, викладав у Колеж де Франс (1866–1905) та Школі вищих досліджень (1868–1882);  секретар Паризького лінгвістичного товариства (з 1868), генеральний інспектор установ вищої освіти Франції (1879–1888). 

Науковий доробок

Наукові зацікавлення Бреаля були загалом характерні для «середнього» індоєвропеїста його часу (переклад на французьку творів Боппа, складання латинського етимологічного словника, спроби дешифрування кіпрського складового письма та умбрських написів тощо). Та неординарним був його інтерес до еволюції значень слів, який виділив його із загального ряду. У книзі «Досвід семантики, науки про значення» (фр. "Essai de sémantique, science de significations", 1897) вперше в історії лінгвістики запропонував термін «семантика», щоправда, розуміючи його у дусі часу як суто діахронічну сферу досліджень, тобто як аналіз історичних змін значень слів. 

Громадська діяльність

Бреаль також багато займався проблемами освіти у Франції (реформа орфографії, викладання класичних мов тощо). Саме за його пропозицією1894 року в програму перших сучасних Олімпійських ігор 1896 р. був включений такий вид спорту, як марафонський біг.  Бреаль також доклав зусиль, щоб поширити вислів Анрі Дідона « citius, altius, fortius (Швидше, вище, сильніше) й перетворити його на офіційний олімпійський девіз[7][8]

Вибрані праці
  • Étude des origines de la religion zoroastrienne (1862)
  • " De la géographie de l'Avesta ", dans Journal asiatique, vol. XIX, juin 1862, p. 482–497 
  • " Le brahme Tchengrénghâtchah ", dans Journal asiatique, vol. XIX, juin 1862, p. 497–502 
  • Hercule et Cacus: étude de mythologie comparée, Paris, A. Durand, 1863
  • Le Mythe d'Œdipe, Paris, Aug. Durand, 1863
  • Les idées latentes du langage, Paris, Hachette, 1868
  • Quelques mots sur l'instruction publique en France, Paris, Hachette, 1873
  • Les Tables eugubines, Paris, F. Vieweg, 1875
  • Mélanges de mythologie et de linguistique, Paris, Hachette, 1877
  • Leçons de mots (1882, 1886)
  • Dictionnaire étymologique latin (1885)
  • Grammaire latine (1890)
  • De l'enseignement des langues anciennes (1891)
  • De l'enseignement des langues vivantes (1893)
  • Essai de sémantique : science des significations, Paris, Hachette, 1897
  • Deux études sur Goethe (1898)
  • Pour mieux connaître Homère (1906)

Література
  • Gabriel Bergounioux, Michel Bréal et le sens de la Sémantique, Orléans, Presses Universitaires d'Orléans, 2000
  • Pierre Boutan, De l'enseignement des langues. Michel Bréal, linguiste et pédagogue, Paris, Hatier, 1999
  • Marc Décimo, Michel Bréal (1832–1915) et les linguistes de son temps. Catalogue d'exposition, Orléans, Centre Charles Péguy, 1995, 2 cahiers (численні ілюстрації, щоденник, листування).
  • Piet Desmet et Pierre Swiggers, De la grammaire comparée à la sémantique, Leuven-Paris, Peeters, 1995
  • Anthologie des principaux textes de Bréal avec présentation et commentaire.
  • Hans W. Giessen (dir.), Heinz-Helmut Lüger (dir.) et Günther Volz (dir.), Michel Bréal — Grenzüberschreitende Signaturen, Landau, Verlag Empirische Pädagogik, 2007 (ISBN 3-937333-63-0)
  • Hans W. Giessen & Heinz-Helmut Lüger: Ein Grenzgänger der ersten Stunde. Michel Bréal: Vom Marathon zum Pynx in: Dokumente. Zs. für den deutsch-französischen Dialog. Gesellschaft für übernationale Zusammenarbeit, Bonn. Heft 4 / 2008, S. 59 — 62 ISSN 0012-5172
  • Heinz-Helmut Lüger (dir.), Hans W. Giessen (dir.) et Bernard Weigel (dir.), Entre la France et l'Allemagne : Michel Bréal, intellectuel engagé, Limoges, Lambert-Lucas, 2012 (ISBN 978-2-35935-043-2)
  • Hans W. Giessen, Heinz-Helmut Lüger, Günther Volz (Hrsg.): Michel Bréal — Grenzüberschreitende Signaturen. Verlag Empirische Pädagogik, Landau 2007 ISBN 3-937333-63-0

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. Бреаль Мишель // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Туринська академія наук — 1757.
  5. SNAC — 2010.
  6. Список професорів Колеж де Франс
  7. The Olympic Motto, fact n°8. Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 26 червня 2012.
  8. Історія вислову (анг.). Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 26 червня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.