Мішель Демют

Мішель Демют (фр. Michel Demuth, 17 липня 1939(19390717), Ліон — 29 вересня 2006, Париж) — французький письменник-фантаст, перекладач та редактор фантастичних видань. Найбільш відомий циклом оповідань під спільною назвою «Галактичні хроніки» (фр. Les Galaxiales).

Мішель Демют
Michel Demuth
Псевдо Жан-Мішель Ферре, Андре-Франсуа Термат, Мішель Шапонне
Народився 17 липня 1939(1939-07-17)
Ліон
Помер 29 вересня 2006(2006-09-29) (67 років)
Париж
Громадянство  Франція
Національність француз
Діяльність прозаїк, перекладач, редактор
Мова творів французька
Роки активності 1958—2003
Напрямок фантастика, літературний переклад
Жанр наукова фантастика
Magnum opus «Галактичні хроніки»
Нагороди

Біографія

Мішель Демют народився в Ліоні. Він досить рано, в 19 років, розпочав писати фантастичні оповідання. Першим його опублікованим твором стало оповідання «Межа ІІ» (фр. Marginal II), надруковане в журналі «Satellite» в 1958 році. Протягом перших 8 років літературної діяльності Демюта у французьких періодичних виданнях опубліковано близько 40 оповідань, у тому числі перше опідання з циклу «Галактичні хроніки» «Чуже літо (2020)» (фр. L'été étranger (2020)), опубліковане в 1965 році, та свій перший невеликий роман «Ключ до зірок» (фр. La clé des étoiles). З 1966 року письменник жив у Парижі, де працював у редакції журналу «Fiction» та у видавництві «OPTA», де займався підготовкою кількох серій книг фантастичного жанру. Проте з початком роботи літературним редактором Демют значно знизив свою письменницьку активність, яку відновив часково у 70-х роках XX століття. Надалі Мішель Демют працював у видавництві «Le Livre de Poche», де відповідав за випуск серій фантастичних творів. З 1972 до 1977 року він працював редактором науково-фантастичного журналу «Galaxie». Надалі, крім редакторської та письменницької діяльності, Мішель Демют займався також перекладацькою діяльністю. Він переклав французькою мовою твори Альфреда ван Вогта, Роберта Сілвеберга, Роберт Шеклі, Кордвайнера Сміта, а також цикл творів Френка Герберта «Дюна». Свою літературну творчість письменник дещо знизив після початку редакторської та перекладацької діяльності, і значно рідше друкував оповідання зі своєї серії творів «Галактичні хроніки». Ця серія творів планувалась як цикл творів про майбутнє людства з 2020 до 4000 року, в якій описувались би космічна експансія людства, політична боротьба за гегемонію над людством серед різних планет, майбутні наукові відкриття людства, поступовий занепад людської цивілізації та витіснення людей з далеких планет іншопланетними расами. Проте цей проект залишився незавершеним, і Демют довів свою серію творів лише до 2185 року. Помер письменник 29 вересня 2006 року в Парижі..

Премії та нагороди

Мішель Демют у 1977 отримав Велику премію уяви за свою серію творів «Галактичні хроніки». Також письменник посмертно отримав у 2007 році премію «Понеділок» за свою багаторічну творчість у жанрі фантастичного оповідання.

Переклади

Твори Мішеля Демюта перекладені німецькою, румунською, російською, іспанською та іншими мовами.

Вибрана бібліографія

Галактичні хроніки
  • 1965 — Чуже літо (L'ete etranger)
  • 1965 — Вдалину, до зірок (Les grands equipages de lumiere)
  • 1965 — Гамма-південна (Gamma-sud)
  • 1976 — Мант (Mantes)
  • 1965 — Маєток зрадника (Le fief du felon)
  • 1966 — Голубий берег (Un rivage bleu)
  • 1966 — Афродита 2080 (Aphrodite 2080)
  • 1967 — Біг птаха бум-бум (La course de l'oiseau boum-boum)
  • 1976 — Австралійські барабани (Les tambours d'Australie)
  • 1976 — Око Ненависті (Haine-Lune)
  • 1979 — Реле очевидності (Relais sur evidence)
  • 1979 — Легендарний батальон (Le bataillon-legende)
  • 1979 — Кастельгія (Castelgea)
  • 1979 — Контакт в надирі (Contact en nadir)
  • 1979 — Дерево люті (L'arbre de fureur)
  • 1979 — Острів в океані (L'ile aux alices)
  • 1979 — Вона була жорстокою… (Elle etait cruelle…)

Інші оповідання
  • 1958 — Межа 2 (Marginal II)
  • 1959 — Повернення Єркова (Le retour de Yerkov)
  • 1959 — Династія (Dynastie)
  • 1959 — У металічні роки (Les annees metalliques)
  • 1959 — Ніралья (Niralia)
  • 1959 — Клімат (Les climats) — в журнале «Спутник» (Satellite) № 23
  • 1960 — Ключ до зірок (La cle des etoiles)
  • 1960 — Дощ у другій половині дня (La pluie de l'apres-midi)
  • 1960 — Зустрічне місто (La ville entrevue)
  • 1961 — Інформаційний проект (Projet information)
  • 1961 — Шлях у Дріего (La route de Driegho)
  • 1962 — Повернувшисься після довгого полювання (Qui revient d'une longue chasse)
  • 1962 — Осінній час (L'automne incendie)
  • 1963 — Людина літа (L'homme de l'ete)
  • 1963 — Вісім фонтанів (Les huit fontaines)
  • 1963 — Вогняний місяць (Lune de feu)
  • 1963 — Битва біля Офікуса (La bataille d'Ophiuccus)
  • 1963 — Сади Менестреї (Les jardins de Menastree)
  • 1964 — У прекрасному… (En beaute…)
  • 1964 — Ноктюрн для демонів (Nocturne pour demons)
  • 1964 — Цефеїда (Cepheide)
  • 1964 — На схід від Лебедя (A l'est du cygne)
  • 1964 — Імператор та його поневіряння (L'empereur, le servile et l'enfer)
  • 1965 — Останній контакт (Fin de contact)
  • 1965 — Диво літньої ночі (Miracle d'une nuit d'ete)
  • 1965 — Нудне життя Себастьяна Сюша (Le monde terne de Sebastien Suche)
  • 1967 — Передих 2090 (Treve en 2090)
  • 1967 — Втручання на Халмі (Intervention sur Halme)
  • 1967 — Журнал нещасного посла (Journal d'un ambassadeur malheureux)
  • 1969 — Яргла (Yargla)
  • 1974 — Мене послали як посередника (Les mediateurs m'ont envoye)
  • 1974 — Мій дорогий центр (Mon doux central)
  • 1975 — У світі схиленому… (Sur le monde penche…)
  • 1977 — Гімн захиснику (L'hymne au defenseur)
  • 1977 — У черепахах (Aux tortues)
  • 1981 — Циркуляція (Circuler)
  • 2002 — Вічна музика (A melodie pour toujours)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.