Роберт Сілвеберг

Сілвеберг з дитинства любив читати. Він дуже рано почав друкувати свої оповідання в науково-фантастичних журналах. В 1956 він закінчив Колумбійський університет, одержавши ступінь бакалавра англійської літератури, але продовжив писати фантастику. Його першим виданим романом була дитяча книга «Повстання на Альфі-Ц» (1956), а вже в наступному році він одержав свою першу премію «Х'юго», як «найкращий автор-початківець». За наступні чотири роки Сілверберг за його власними підрахунками писав по мільйону слів на рік для різних журналів. У 1959 ринок наукової фантастики потерпів крах, і Сілвеберг почав писати в інших жанрах від серйозної історичної літератури до легкої порнографії.

У середині 1960-х автори наукової фантастики ставали усе амбітнішими. Фредерик Пол — на той час редактор трьох науково-фантастичних журналів, запропонував Сілвербергу писати для одного з них. Завдяки цьому Сілверберг повернувся до фантастики, приділяючи тепер більше ніж у ранній творчості уваги глибині і соціальному оточенню персонажів, а також додаючи елементи модерністської літератури, яку він вивчав в університеті.

Книги написані в цей період набагато кращі за його попередні роботи. Перша книга «нового Сілвеберга» — «Відкрите небо», збірник оповідань опублікований Фредеріком Полем у журналі «Галактика». У книзі нова релігія дозволяє людям досягти зірок. Далі був роман «Вниз на Землю», мабуть, перша постколоніальна науково-фантастична книга, у якій колишня земна адміністрація інопланетного світу повертається на Землю після того, як чужій планеті дали волю. Інші популярні роботи того періоду: романи «Прожити заново», у якому особистість померлих можна було переносити; «Світ зсередини», погляд на перенаселений світ майбутнього; а також «Вмираючи зсередини», історія телепата, дар якого невідворотно слабшає.

В 1969 його «Нічні крила» одержали премію «Х'юго» за найкращу повість. В 1970 він одержав премію «Небюла» за оповідання «Пасажири», дві в 1971 — за роман «Час змінюватися» і оповідання «Добрі вісті з Ватикану». В 1970 він був почесним гостем на Світовому з'їзді наукової фантастики. В 1975 і 1986 премію «Небюла» за найкращу повість одержали його «Народжений з мертвим» і «Йдучи в Візантію». В 1990 Сілвеберг одержав премію «Х'юго» за коротку повість «Стати солдатом», а в 2004 Американська асоціація фантастів назвала його Великим Майстром (Grand Master).

В 1975 Сілвеберг відійшов від фантастики, мотивуючи це втомою після років важкої і плідної праці. Але в 1980 він повернувся зі своїм романом «Замок лорда Валентина». Автор продовжує писати науково-фантастичні романи і понині, мешкаючи в Окленді, штат Каліфорнія. Сілверберг написав понад 100 науково-фантастичних і понад 60-ти науково-популярних книг. За загальною кількістю написаних творів серед фантастів він поступається лише Айзеку Азімову.