Мішон Олександр Михайлович

Олександр Мішон народився в Харкові. Почав свою кар'єру фотографа, заснувавши в 1883 році в рідному місті фотостудію, що розташовувалася на розі вулиці Московська та провулку Слюсарний[2]. У 1884 році переїжджає до Баку, де в очікуванні дозволу на відкриття своєї фотографічного справи працює у реальному училищі. 28 червня 1887 року бакинський губернатор видав дозвіл на відкриття фотомайстерні, яка розмістилася на Торговій вулиці, в березні наступного року майстерня була переміщена в готель «Імперіал».

Мішон став ініціатором створення Бакинського гуртка любителів фотографії, метою якого було «вивчення фотомистецтва та додаток його до ілюстрування нашого багатого природного, наукового, археологічного й етнографічного матеріалу». Членами гуртка, згідно зі статутом, могли бути особи обох статей, за винятком учнів середніх і нижчих навчальних закладів, неповнолітніх юнкерів, які перебувають на дійсній службі, та осіб, які зазнали обмеження прав по суду.

Олександр Михайлович був автором, фотографом, редактором і видавцем першого випуску щорічника міста Баку, який вийшов у 1893 році. Наприкінці того ж року йому було видано дозвіл на відкриття читальні при видавництві, яке розташувалося на Торговій вулиці.

У 1898 році Олександром Мішоном було знято кілька документальних сюжетів на місцеві теми, такі як «Пожежа на Бібі-Ейбаті», «Нафтовий фонтан на промислі Балахани», «Народне гуляння в міському саду», «Кавказький танець» і одна ігрова гумористична кінозамальовка, яка називалася «Попався». Глядачам ці фільми були показані на спеціально організованому кіносеансі 2 серпня того ж року. Згідно з указом президента Азербайджанської Республіки (від 18.12.2000) цей день вважається днем народження національної кінематографії і щорічно відзначається як «День національного кіно».[3]

У 1908 році переїжджає до Слов'янську, де працює у фотоательє, яке раніше належала його матері[4]. Через три роки отримує право на видання газети «Сіверсько-Донецький край», випуск якої припинився вже в липні 1912 року. У 1913 році він займається фотографією та цинкографією у Харкові.

У 1921 році в газеті «Воронезька комуна» була розміщена стаття «Смерть т. Мішон», в якій повідомлялося про те, що колишній голова Ревтрибуналу, член ВКП(б) Олександр Михайлович Мішон помер 5 липня 1921 року в селі Козелька (околиці Самари) Вознесенської волості Бузулукского повіту.

По медалям, відтвореним на звороті фотографій, випливає, що він був членом Паризької національної академії фотографів, отримав нагороди на фотовиставці 1891 року в Петербурзі, був удостоєний медалі Імператорського Російського технічного товариства. У 1883 році був нагороджений великим князем Михайлом Миколайовичем, а в 1890 році — його високістю принцом Неаполітанським. 18 травня 2013 року в Харкові в будинку, де знаходилася фотоательє А. Мішона (пер. Слюсарний), встановлена меморіальна дошка[5].

• 
  Баку. Олександрівська набережна.
• 
  Баку. Вид з півночі.
• 
  Баку. Садова вулиця і гавань.
• 
  Баку. Мусульманський квартал.
• 
  Діти лісничого Гянджинского повіту Ганна Яківна і її брат.

• Кінематограф Азербайджану

• Статья «Первый фотограф» Т.Гумбатова (из цикла «Баку и немцы») ^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}
• Хильковский А., Гумбатова Т., Миславский В., Омаров Ш. Александр Мишон. Фотограф, издатель, кинематографист. — Х.: Торсінг плюс, 2013. — 208 с.
• Aleksandr Mişon haqqında. 02.08.2016