Набувач
Набувач (
вимовафайл) — суб'єкт права, що набуває що-небудь[1].
| Набувач | |
|---|---|
.pdf.jpg.webp) | |
| Тип | термін |
| Країна |
 Україна |
Набувачем може виступати як фізична, так і юридична особа. Процес набуття пов'язаний з усіма правочинами сторони, котра набуває певного переліку прав та обов'язків, що визначаються Конституцією, законами та договорами чи обставинами, коли то пов'язано з повноліттям, з повноваженнями, обов'язками, майновим станом, наслідком праці (заробітна платня, пожертва, дарунок, пенсія, соціальна допомога, знахідка, здобуток).
Цивільний кодекс України визначає поняття добросовісний та недобросовісний набувач.
Добросовісний набувач — набувач, котрий не знав (не повинен був знати), що особа, в котрої він придбав майно, не мала права на його відчуження[2].
Недобросовісний набувач — набувач, котрий знав (міг знати), що володіє майном незаконно[3].
Примітки
- Словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 20 червня 2020.
- Добросовісний набувач. cyclop.com.ua. Процитовано 20 червня 2020.
- Витребування майна у добросовісного набувача. Процитовано 20 червня 2020.
Джерела
- Набувач // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.