Надшвидкі зорі

Надшвидкі зорі (англ. runaway star) — зорі, швидкість обертання яких навколо центру Галактики не збігається з теоретичною[1][2][3].

Надшвидкі зорі, зняті космічним телескопом Хаббл у період з жовтня 2005 по липень 2006 р. NASA

Власний рух подібної зорі часто вказується щодо зоряної асоціації, членом якої вона колись мала бути, перш ніж була викинута з неї. Наше Сонце є лише однією з 400 мільярдів зір у нашій Галактиці — Чумацький Шлях. Галактика здійсню один оберт за 250 мільйонів років. Більшість зір у Чумацькому Шляху йдуть в ногу з його повільним обертанням: швидкість Сонця, наприклад, щодо інших зір становить 19,4 км/с. Але в Галактиці існують і «зорі-втікачі»: їхня швидкість щодо інших зір становить до 200 км/с[4]. Близько 10—30 % зірок спектрального класу О і 5—10 % всіх зір спектрального класу В мають швидкості подібного порядку[5]. Всі вони — відносно молоді жителі Галактики — вік до 50 млн років, і за цей час вони проходять у просторі відносно невеликі відстані — від сотень парсек до кількох кілопарсек, тому іноді можна визначити скупчення, в якому вони народилися[4].

Пояснення аномалії надшвидких зір

Передбачається, що такі зорі утворюються або при динамічній еволюції розсіяних зоряних скупчень і асоціацій, в яких вони народилися (найбільш імовірна причина — тісне потрійне зближення), або внаслідок розпаду подвійної системи під час вибуху наднової, коли надшвидка зоря отримує початковий імпульс під час вибуху зорі-супутника[6]. У той час як теоретично можливі обидва механізми, астрономи на практиці зазвичай схиляються до гіпотези вибуху наднової.

Аномалія також може пояснюватися темною матерією, ще одне пояснення цього явища пропонує модифікована ньютонівська динаміка[джерело?].

Примітки
  1. Надшвидкі зорі мчать нашою галактикою
  2. Runaway star. The Encyclopedia of Science (англ.). Архів оригіналу за 24 січня 2013.
  3. У ЧУМАЦЬКОМУ ШЛЯХУ ЗНАЙШЛИ 13 ЗІРОК З ІНШОЇ ГАЛАКТИКИ
  4. Dr Karl (29 жовтня 2001). Runaway Stars. Dr Karl's Great Moments In Science (англ.). ABC Science. Архів оригіналу за 24 січня 2013.
  5. Jim Kaler. Mu Columbae. STARS (англ.). Архів оригіналу за 24 січня 2013.
  6. М.Е.Прохоров, С.Б.Попов (2002). Убегающие звёзды. Где можно искать одиночные черные дыры? (рос.). ГАИШ МГУ. Архів оригіналу за 24 січня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.