Надія Драгова

Народилася 18 лютого 1931 року в місті Раднево. В 1952 році закінчила Софійський університет Святого Климента Охридського, отримавши спеціальність «Болгарська філологія». В 1971 стала однією із засновників Шуменського університету «Єпископ Константин Преславський». З 1988 по 1992 рік рпацювала науковим керівником Наукового центру «Преславська книжкова школа».[1] Працювала асистенткою академіка Петра Дінекова в області фольклористики, староболгарської літератури та богарської літератури доби Відродження.[2]

Автор численних п'єс. Як драматург більше відома в творчому тандемі зі своїм чоловіком Пірваном Стефановим. Разом вони написали п'єси: «Бог Перун» (1963, відома також під назвою «Одинадцята заповідь»), «Між двома пострілами» (1967), «Хліб наш щоденний», «Світ народився з матері» та «На війні як на війні» (1972). Написала драму «Вугілля».[3]