Наконечний Віктор Андрійович
Ві́ктор Андрі́йович Наконе́чний (7 березня 1947 — 25 грудня 2015) — майстер народного малярства. Лауреат Шевченківської премії 2009 року за серію картин «Краю мій сонячний».[1] Заслужений майстер народної творчості України (2000).
Наконечний Віктор Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
7 березня 1947 Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 25 грудня 2015 (68 років) | |||
Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, Україна | ||||
Поховання | Клембівка | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова | |||
Діяльність | художник | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 7 березня 1947 року в селі Клембівці Ямпільського району Вінницької області.
З раннього дитинства самостійно вчився малювати, а дізнавшись, що в селі живе народний художник Іван Шкорульский, пішов до нього в учні. Пізніше Віктор закінчив Московський заочний університет мистецтв
Не маючи академічної художньої освіти, він самостійно опановував техніку живопису, копіюючи картини класиків. Згодом винайшов свою власну техніку роботи олійними фарбами.
Автор 4,000 полотен.
У 1990-х роках створив цикл картин на теми подільського села, які в 2000 році відзначені премією імені Катерини Білокур.
У 2000 році йому було присвоєно звання «Заслужений майстер народної творчості України».[2]
Помер 25 грудня 2015 року.[3] Похований у Клембівці.
Примітки
- Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка. Наконечний Віктор Андрійович
- Світлана Долеско (12 червня 2012). Мій рідний край — моє Поділля. Центр української культури та мистецтва. Процитовано 26 грудня 2016.
- Українська витинанка. Наконечний Віктор Андрійович
Джерела
- Свобода (газета), число 11, 13 березня 2009 р.
Посилання
- Рукотвори. Віктор Наконечний. Виставка картин
- Два Арсени, пастор і Жмеринська європейська стратегія
- Клембівський феномен Віктор Наконечний
- Вінницький обласний центр народної творчості. Наконечний Віктор Андрійович
- Мамину сорочку пригорну до серця