Наливайко Віктор Валерійович
Ві́ктор Вале́рійович Налива́йко (12 квітня 1981 — 12 серпня 2014) — сержант Збройних сил України.
| Наливайко Віктор Валерійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 квітня 1981 Мирославль | |
| Смерть |
12 серпня 2014 (33 роки) Міусинськ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєвий шлях
Батьки Віктора померли. Залишилися брат, сестра та рідна тітка Ганна Молодковець, яка доглядала за дітьми після смерті батьків.
У часі війни — старший стрілець, водій-електрик медичної роти 30-ї окремої механізованої бригади.
Загинув у бою поблизу Міусинська (Луганська область). 12 серпня до тітки зателефонували з номера Віктора невідомі та сказали, що він не здався в полон і його вбили. Сказали: «випийте 100 грам за героя, загинув як справжній солдат. Шукайте його тіло прикопаним біля магазину в селі Міусинськ». 12 грудня 2014-го ексгумований пошуковцями місії «Евакуація-200». Ідентифікований за експертизою ДНК.
14 травня 2015 року воїна провели в останню путь у рідному селі Мирославль.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (4.7.2016, посмертно)
Джерела
- Наливайко Віктор Валерійович
- Указ Президента України від 4 липня 2016 року року № 291/2016 «Про відзначення державними нагородами України»