Намжил Німбуєв

Намжил Німбуєв (11 червня 1948, Улан-Уде — 1 жовтня 1971) — бурятський поет.

Намжил Німбуєв
Народився 11 червня 1948(1948-06-11)
Улан-Уде, РРФСР, СРСР
Помер 1 жовтня 1971(1971-10-01) (23 роки)
Діяльність поет, прозаїк, перекладач
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов Бурятська, російська і монгольська
Роки активності з 1962

Народився 11 червня 1948 року в Улан-Уде в сім'ї відомого в Бурятії поета Шираба Німбуєвича. Сестра Любов Німбуєва.

Писати вірші почав з дитинства під впливом батька. В 13 років за хороше навчання потрапив в «Артек», де заслужив «Велику золоту медаль Артека» за вірш «Руки геть від Африки». Після закінчення школи у 1966 році працював кореспондентом в газеті «Молодь Бурятії», а згодом вступив у Літературний інститут імені Горького в Москві. Вчився на перекладача, володів бурятською і монгольською мовами, зробив переклади творів сімнадцяти монгольських ліриків.

Помер в жовтні 1971, у віці 23 років.

Творчість
  • збірка «Стриножені блискавки» (1972), яку він сам готував у Бурятському книжковому видавництві, тоді в 1974 і 1979 роках у видавництві «Современник»
  • збірка (1988) до 50-річчя, доповнена перекладами його віршів бурятською і спогадами сучасників
  • двотомна збірка (2016)[1]

У двотомник увійшли всі вірші, написані Намжилом з 18 до 23 років, всього 11 тисяч віршованих рядків. Вірші Німбуєв писав російською, а бурятською їх переклала поетеса Цирен-Ханда Дарібазарова. Другий том складає проза Намжила Німбуєва: п'єси, оповідання, ліричні етюди, гуморески, детективна дитяча повість «Хлопчисько з бантиками» (написана у співавторстві з калмиком Олегом Манджієвим, видана в Елісті в 1974 році й Улан-Уде в 1988), спогади сучасників поета.

Вірші Німбуєва глибоко національні. Дослідники вважають Намжила Німбуєва одним з поетів, що збагатили російську поезію колотитом Сходу. Його творчість вивчають у Кембриджському й Оксфордському універститетах у розділі російської класики.[2][уточнити]

Вшанування

У художника Сергія Коренєва є картина під назвою «Поезія Намжила Німбуєва».[2]

Художник Михаїл Ромадін у 2000 створив диптих «Поети», в лівій частині якого в другому ряду зображений Намжил Німбуєв, а поруч з ним Лєрмонтов, Цвєтаєва, далі Пушкін, Маяковський, Ахмадуліна, Блок та інші.[2]

Бурятський театр опери і балету представив балетний спектакль «Намжил»; режисер Артем Баскаков робив постановку «Намжил Нимбуев. Стихи» на сцені Буряад театру.[3]

В Улан-Уде проходить Міжнародний поетичний конкурс імені Намжила Німбуєва.

Про творчість Намбуєва
  • Дамдинов Н. Талант и устремленность. — В кн.: Нимбуев Н. Стреноженные молнии. Стихи. М.: Современник, 1979.
  • Идашкин Ю. Душа, полная поэзии. — Книжное обозрение, 1979, № 12.
  • Липатов В. Светлые песни юности. — Байкал, 1975, № 3.
  • Сергеева Л. «Стреноженные молнии». — Литературное обозрение, 1975, № 12.
  • Унгинэ Е. Был у него сильный голос. — Наш современник, 1976, № 9.
  • Хамгушкеева М. Жизнь, как молния. — В кн.: Земли моей молодые голоса. Улан-Удэ, 1981.

Примітки
  1. В Улан-Удэ появился новый двухтомный сборник бурятского поэта Намжила Нимбуева. www.baikal-media.ru (ru-RU). Процитовано 29 грудня 2017.
  2. Людмила Хамаганова (30 вересня 2013). Поэт Намжил Нимбуев вдохновляет и объединяет творческих людей. Процитовано 29 грудня 2017.
  3. Как «Намжил Нимбуев» собрал полный зал (ФОТО). www.baikal-media.ru (ru-RU). Процитовано 29 грудня 2017.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.