Напівчагарничок

Згідно з класифікацією життєвих форм рослин І. Г. Серебрякова, напівчагарнички належать до 4-го типу, проміжного між деревними рослинами та травами[1]. Їх характерними рисами є низький ріст (це хамефіти за класифікацією Раункієра) та напівздерев'янілі пагони (Hemixyles за класифікацією Ейнара Дю Ріє (швед. Einar Du Rietz, 1931)[2]).

Віниччя сланке (Kochia prostrata) — приклад напівчагарничка

За описом Серебрякова, ортотропні надземні пагони напівчагарничків на значній частині їх довжини залишаються трав'янистими і в кінці сезону відмирають. Залишаються і дерев'яніють лише базальні частини надземних пагонів. Багаторічна частина з бруньками відновлення залишається близько до поверхні. До групи прямостоячих напівчагарничків він залічує середньоазіатські пустельні види роду Artemisia підроду seriphidum, деякі Chenopodiaceae (напр. віниччя сланке (Kochia prostrata)), а до другої групи — напівчагарничків з сукулентними пагонами — багаторічні види середньоазіатських солянок (Chenopodiaceae).[3] Іншим прикладом напівчаганичків є чебреці.

Група напівчагарничків залишається все ще маловивченою, і деякі потенційні «клітинки» у їх класифікації не знайшли підтвердження конкретними дослідженими видами.

Див. також

Примітки
  1. Серебряков И. Г. Экологическая морфология растений. М.: Высшая школа, 1962. — С.83
  2. Du Rietz G. E. Life-forms of terrestrial flowering plants. Uppsala,1931. — 95 p.
  3. Серебряков И. Г. Экологическая морфологія растений. М.: Высшая школа, 1962. — С.102.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.