Напівчагарник
Півкущ, напівкущ або напівчагарник — життєва форма рослин. Входить до еколого-морфологічної класифікації, розробленої І. Г. Серебряковим.[1]
Напівкущі відрізняються від кущів тим, що їхні стебла дерев'яніють лише у багаторічній нижній частині, від якої щороку відростають однорічні трав'янисті пагони. У нижній здерев'янілій частині розташовані бруньки відновлення. Напівкущі зазвичай не бувають вищими 80 см, хоча зрідка досягають висоти 150—200 см. Формуються вони за принципом кущів, але вік їх не перевищує 2-8 років.[1]
Представлені переважно в місцях з аридним кліматом — пустелях і напівпустелях. Наприклад, до півкущів належать солянка деревовидна (Salsola arbuscula), ефедра хвощевидна (Ephedra equisetina), джузгун (Calligonum caput-medusae),[1] багато видів степових і пустельних полинів, астрагалів та інших. Прикладом дрібних напівчагарників, які зазвичай називаються напівчагарничками, може служити повзуча рослина чебрець.
Див. також
Примітки
- Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 100. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.