Народний дім (Винники)

• 1909 р. — 1910 р. — збір коштів на будівництво Народного дому (Левицький Володимир Лукич і Рак Антін). [1].
• 31 липня 1910 р. — фестини у Винниках (дохід - на будівництво Народного дому). Українці Винник придбали 2 га землі в центрі міста для будівництва читальні).[1].
• 21 вересня 1924 р. — відкрито дім читальні «Просвіта».[1].

За радянської влади назву "народний дім" було заборонено. Його функцію виконував клуб, а пізніше Будинок культури. 1991 р. Будинок культури перейменували на Народний дім Винники, це була загальна тенденція для Галичини.

• Протягом 1939 р. — 1952 р. у приміщенні клубу діяла бібліотека для дорослих (колишня читальня «Просвіта»).[1].
• 1960-ті рр. (середина) — Анна Михайлівна Сенчишин директор Будинку культури (Народного дому м. Винники).[1].
• 1989 р. (літо) — вокальний ансамбль «Винниківчани». Керівники — Сенчишин Анна Михайлівна, Завербний Володимир Семенович.[1].
• 1995 р. — дитячий вокально-хореографічний ансамбль «Сунички» (Наталія Вінярська).[1].
• 2000 р. — ансамбль естрадно-спортивного танцю «Модерн» (Наталія Вінярська).[1].
• 1 січня 2004 р. — Наталія Вінярська директор Народного дому м. Винники.[1].

• Народний дім
• «Просвіта» (Винники)

• Байцар Андрій Любомирович. Культура Винник (історія та сучасність).http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-872
• Байцар Андрій Любомирович. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники, 2012. — 88 с.
• Байцар Андрій Любомирович. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. – 100 с.
• Влох Михайло. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: Історико-краєзнавчий збірник. — Чикаго,1970. — 526 с.