Насичення народу п'ятьма хлібами

Але чимало людей помітили, як вони відпливали, і впізнали їх, та з усіх міст люди побігли берегом і дісталися до того місця раніше, ніж Ісус та апостоли. Коли Ісус зійшов на берег, то побачив величезний натовп. Він дуже співчував тим людям, бо вони були , мов вівці без пастуха. І почав Ісус навчати їх. День хилився до надвечір'я. Учні Його підійшли до Нього й мовили: «Це місце віддалене від житла, і вже пізно. Хай люди підуть по навколишніх господарствах і селах і придбають собі якоїсь їжі». Та Він їм відповів: «Ви нагодуйте їх». А вони кажуть: «Щоб придбати достатньо їжі для такої купи народу, треба щонайменше двісті динарів». Ісус запитав: «Скільки буханок хліба ми маємо? Підіть подивіться». Вони подивилися й кажуть: «П'ять хлібів і дві рибини». Ісус наказав учням розсадити людей на зеленій траві групами. Й вони розсілися групами по сто й по п'ятдесят осіб. А Він узяв п'ять хлібів і дві рибини, підвівши очі до небес, возніс хвалу й розломив хліби. І Він роздав їх Своїм учням, щоб нагодували народ. Так само розділив Він між ними усіма й дві рибини. І всі їли й наїлися. І ще вони забрали з собою дванадцять кошиків, повних шматків хліба й риби. А їло ж той хліб п'ять тисяч чоловік.

Та люди довідалися про це й подалися за Ним слідом. Ісус завітав їх і розповідав їм про Царство Боже. А також Він зцілював тих, хто цього потребував. Наближався вечір. Дванадцятеро апостолів підійшли до Нього й кажуть: «Відпусти людей, аби могли вони піти по довколишніх селах і хуторах поїсти й спочити, бо ми в досить віддаленому місці». Та Ісус відповів їм: «Краще ви нагодуйте людей». Вони кажуть: «Ми маємо не більше п'яти хлібин та двох рибин, хіба ми підемо й придбаємо якоїсь їжі для цих людей!» (З ними йшло близько п'яти тисяч чоловіків). Однак Ісус сказав Своїм учням: «Розсадіть людей групами приблизно по п'ятдесят чоловік». Вони послухалися й усіх посадили на землю. Взявши п'ять хлібин й дві рибини, Ісус звів очі до неба й віддав дяку за них. Потім Він розломив хліб і рибу й подав Своїм учням, аби роздали людям. Люди їли, і всі наїлися. А потім ще й зібрали дванадцять кошиків, повних залишків.

Як настав вечір, Його учні прийшли й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно. Відпусти людей, щоб вони змогли піти по селах і купити собі поїсти». Але Ісус відповів: «Їм не треба йти звідси. Дайте їм поїсти!» Учні тоді Йому кажуть: «У нас нічого немає, крім п'яти хлібин та двох рибин». І мовив Ісус: «Приведіть усіх до Мене». Він звелів людям посідати на траву, тоді дістав ті п'ять хлібин та дві рибини, підняв очі до неба, дякуючи Богу за їжу, розламав хліб і дав хлібини Своїм учням, а вони роздали народу. Всі поїли й наїлися, а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі. А тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловік, не рахуючи жінок та дітей.

Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудо, що здійснив Ісус над хворим. Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями. Наближалося свято юдейської Пасхи. Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?» Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме. І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку». Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже: «Ось хлопчина, що має п'ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей». І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там тисяч п'ять чоловіків. Тоді Ісус узяв хлібини, воздавши Богові дяку, розділив між тими, що сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив - кожному, хто скільки хотів. Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало». Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п'ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли. Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді пророк, що мав прийти у світ!» Ісус знав, що люди хочуть оголосити Його своїм царем. От-от вони вже повинні були прийти. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.