Науковий креаціонізм

«Науковий креаціонізм» або креаціонізм «молодої Землі», «моррісіанство» — варіант креаціонізму, що намагається привести систему наукових знань у відповідність із біблійним вченням про послідовність творення світу Богом. Ця система поглядів протиставляє себе сучасній еволюційній біології, і є однією з найбільш активних течій християнських фундаменталістів (переважно протестантів), які виникли і активно розвиваються у США та Європі.

Історія виникнення і розвиток

Появу «наукового креаціонізму» пов'язують з творами гідравліка Генрі Морріса 1950—1960 років, звідти інша назва «моррісіанство».

Система поглядів

Прихильники «наукового креаціонізму» критикують точку зору біологів-еволюціоністів, помилково стверджуючи, що сучасна біологія принципово не в змозі пояснити походження життя і розуму. Тезами «наукових креаціоністів» є:

  • неможливість походження життя з неорганічних молекул (що має побічний стосунок до еволюції);
  • «неспрощувальна складність» деяких біологічних систем (око, система гомеостазу тощо);
  • «потопна геологія» (стратиграфічна колонка утворена внаслідок біблійного Потопу);
  • відсутність «перехідних форм» та багато інших.

Сприйняття науковим співтовариством

Доказова база і логіка «наукового креаціонізму» практично одностайно відкидаються світовою науковою спільнотою, яка характеризує цей світогляд як «ідеологічно вмотивовану псевдонауку»[1][2][3][4][5][6].

Примітки
  1. Project Steve: Humorous Test of Scientists' Attitudes Towards Intelligent Design
  2. Edwards v. Aguillard: Amicus Curiae Brief of 72 Nobel Laureates
  3. http://www.interfax-religion.ru/print.php?act=print_media&id=3146
  4. И. И. Дзеверин, П. В. Пучков, И. В. Довгаль, Н. М. Акуленко «Научный креационизм»: насколько он научен? Архівовано 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.
  5. Gregory Neil Derry. What Science Is and How It Works. Princeton University Press. 2002. p. 170—174. ISBN 978-0-691-09550-9.
  6. Michael Martin. Pseudoscience, the paranormal, and science education//Science & Education. 1994. Volume 3, Number 4, 357—371

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.