Наумов Микола Григорович

Микола Григорович Наумов (25 листопада (8 грудня) 1909, Юзівка, Російська імперія — 21 лютого 1996, Донецьк, Україна) — український радянський футболіст, по завершенні кар'єри — футбольний тренер та арбітр. Перший головний тренер та капітан в історії «Шахтаря» (Донецьк)[1].

Микола Наумов
Особисті дані
Повне ім'я Микола Григорович Наумов
Народження 25 листопада (8 грудня) 1909
  Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 21 лютого 1996(1996-02-21) (86 років)
  Донецьк, Донецька область, Україна
Громадянство  СРСР →  Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1927–1929 К-да копальні «Будьонівська» ? (?)
1930–1934 «Динамо» (Сталіно) ? (?)
1935 «Динамо» (Дніпропетровськ) ? (?)
1936–1941 «Стахановець» (Сталіно) 44 (7)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1936–1937 «Стахановець» (Сталіно)
1938–1941 «Стахановець» (Сталіно) (асист.)
1946 «Шахтар» (Сталіно)
1947–1949 «Шахтар» (Сталіно) (асист.)
1960 «Шахтар» (Сталіно) (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

У 1927 році розпочав футбольну кар'єру в команді копальні «Будьонівська».

Микола Наумов (крайній праворуч) у складі «Динамо» (Сталіно) на Динаміаді УСРР 1934 року.

У 1930 році став футболістом «Динамо» (Сталіно). У 1935 році переїхав до дніпропетровського «Динамо».

У 1936 році його запросили до новоствореної команди майстрів «Стахановця» (Сталіно), де він став граючим тренером і закінчив футбольну кар'єру в 1941 році. У вищому дивізіоні СРСР провів 24 матчі, забив 1 гол

Тренерська кар'єра

На початку 1936 року він очолив «Стахановець». У 1937 році команда стала бронзовим призером Групи «В» чемпіонату СРСР і після реорганізації системи ліги на наступний сезон потрапила одразу у Групу «А», вищий дивізіон країни. Після цього на початку 1938 року посаду головного тренера обійняв Василь Борисенко, який закінчив Московське тренувальне училище, а Наумов залишився в тренерському складі на посаді помічника[2].

Після початку радянсько-німецької війни його призвали до Червоної армії. По закінченні війни він повернувся в клуб, який змінив ім'я на «Шахтар». У 1946 році разом з Адамом Бемом та Олексієм Костилєвим він очолив «Шахтар», а потім до 1949 року входив до тренерського штабу «Шахтаря».[3]

У 1960 році він знову ненадовго повернувся до донецького клубу, працюючи асистентом, після чого протягом багатьох років тренував дітей у місцевому спортивному товаристві «Трудові резерви»[1].

Він також працював лінійним суддею на матчах вищого дивізіону СРСР.

21 лютого 1996 року помер у Донецьку у віці 86 років.

Примітки
  1. Авторитетный футбольный арбитр — Nazbol.ru
  2. «Шахтеру» — 75! Портрет тренера. Василий Борисенко
  3. «Шахтеру» — 75. Портрет тренера. Николай Наумов

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.