Нафтопровід Сумед

Нафтогін Сумед (також відомий як нафтогін Суец-Середземне море) — нафтогін в Єгипті, що прямує від терміналу Айн-Сохна у Суецькій затоці до терміналу Сіді-Керір, Александрія[1] на Середземному морі. Є альтернативою Суецькому каналу для транспортування нафти з регіону Перської затоки до регіону Середземного моря.

Нафта викачується з великих танкерів, які через їх розмір не можуть проплисти через Суецький канал - у порту Суецької затоки, а потім перекачують її до порту Середземного моря, де вона завантажується до інших танкерів.

Історія

Проект нафтогону від Червоного моря до Середземного моря розпочали втілювати у життя після закриття Суецького каналу в червні 1967 року[2] Створення трубопровідної компанії було узгоджено в 1973 році між п'ятьма арабськими урядами[3] Нафтогін Сумед було відкрито в 1977 році[4][5]

Технічний опис

Нафтогін має довжину 320 км (200 миль), складається з двох паралельних ліній діаметром 42 дюймів (1070 мм), пропускна здатність 2,5 млн барелів на добу (4400×10³ m³/добу)[5] У 2009 році в середньому прокачувалось 1,1 млн барелів на добу (170 × 10³ м³/добу).[6]

Оператор

Нафтогін належить компанії Arab Petroleum Pipeline Company/Sumed Company,, спільне підприємство EGPC (50%, Єгипет), Saudi Aramco (15%, Саудівська Аравія), IPIC (15%, Об'єднані Арабські Емірати), трьох кувейтських компаній (кожна з 5%) і QGPC (5%, Катар).

Примітки
  1. http://www.worldportsource.com/ports/EGY_Sidi_Kerir_Terminal_2598.php
  2. Shwadran, Benjamin (1973). The Middle East, Oil, and the Great Powers. Israel Universities Press. с. 487. ISBN 978-0-470-79000-7.
  3. Five Arab States Agree on Company For Sumed Pipeline. The New York Times. 12 грудня 1973. Процитовано 28 березня 2009.
  4. Jehl, Douglas (30 квітня 1997). Trying to revive a canal that is out of the loop. The New York Times. Процитовано 28 березня 2009.
  5. Egypt to set up oil storage firm next year. Khaleej Times Online. 8 травня 2007. Процитовано 28 березня 2009.
  6. Strumpf, Dan; Whittaker, Matt (29 січня 2011). Egypt unrest stokes oil, gold. The Wall Street Journal. Процитовано 6 лютого 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.