Національна бібліотека Китаю

Стара будівля Національної бібліотеки Китаю.

Національну бібліотеку в Китаї було засновано в 1909 році як «Бібліотеку столичних учительських палат» (кит. 京师 图书馆) за погодженням з троном і урядом останньої китайської династії Цин. Після Сіньхайської революції 1911 року «Столичні вчительські палати» були перейменовані в Пекінський університет, а бібліотека в серпні 1912 року була передана Міністерству освіти і відкрита для відвідувачів. У 1916 році на неї були покладені функції головної бібліотеки країни. У 1928 році бібліотека одержала статус Національної. У грудні 1998 року Державна рада затвердила зміну назви бібліотеки на «Чжунго гоцзя тушугуань» (Національна бібліотека Китаю). Відповідно до закону про друк від 1930 року Національна бібліотека стала реєструвати китайську друковану продукцію, а ще через рік для неї було побудовано спеціальне приміщення. До моменту проголошення Китайської Народної Республіки у фондах бібліотеки налічувалося не менш як півтора мільйона документів.

З 1987 року бібліотека займає 13 нових споруд загальною площею 140 тисяч м². Крім основного книгосховища та службових приміщень, є 33 читальні зали, розраховані на 3000 місць. Також є зали мікрофільмів, аудіо, відео матеріалів. Щодня бібліотеку відвідують понад 7 тисяч чоловік. Інформаційно-пошуковий процес повністю автоматизовано.

Бібліотека нараховує понад 27 млн одиниць зберігання. Серед особливо цінних експонатів — 35-тисячна колекція панцирів черепах та кісток різних тварин, на які були нанесені тексти, а також естампи, отримані з відбитків на унікальних колодах, на бронзі та на камені XVI ст. до н. е., а також багато інших національних раритетів, серед яких понад 280 тисяч рідкісних книг епохи Тан, перші ксилографічні видання та тексти на шовку, шедеври давньої каліграфії та величезна енциклопедія «Юнлє Дадянь», яка складається з 23 тисяч томів, стародавні карти й атласи. Щорічно фонди бібліотеки зростають на 500—600 тисяч примірників.

Читальний зал

Національна бібліотека Китаю є універсальною науковою бібліотекою, національним сховищем публікацій, національним бібліографічним центром, Національним центром мережі бібліотечно-інформаційних і науково-технічних бібліотек і Центром розвитку. Загальна площа бібліотеки займає 170 000 квадратних метрів, займаючи п'яте місце серед світових бібліотек. До кінця 2003 року бібліотека мала багату колекцію 24,110,000 томів і займала п'яте місце серед бібліотек світу. У колекції налічувалося 270 000 томів рідкісних книг, 1 600 000 томів стародавніх книг.

На 2010 рік бібліотека розміщується у трьох будівлях. Головна будівля споруджена в 1987 році. Стара будівля споруджена в 1931 році і до 1987 року була головною будівлею, зараз у ньому розміщується відділ давніх книг бібліотеки (англ. NLC Ancient Book Library). 9 вересня 2008 року відкрито новий корпус на північ від Головної будівлі, що будувався з 2003 року [2] (автори проекту — Міхаель Циммерман, Юрген Енгель [3]). При загальній площі більше 80,5 тисячі квадратних метрів у новому корпусі можуть обслуговуватися одночасно близько 8 тисяч читачів. Тепер разом з новим корпусом загальна площа бібліотеки склала 250 тисяч квадратних метрів. Її випереджають тільки Національні бібліотеки Франції та США. Головна будівля також називається " Південна частина Національної бібліотеки Китаю " (англ. NLC South Area), а новий корпус — " Північна частина Національної бібліотеки Китаю " (англ. NLC North Area). [4]

Бібліотека не тільки має найбільшу колекцію китайських книг у світі, але і найбільшу колекцію матеріалів іноземними мовами в країні. Бібліотека відкрита для відвідування 365 днів на рік.

• Найбільші бібліотеки світу

• Офіційний сайт
• Новий корпус