Національна електронна бібліотека

У січні 2003 року Російська державна бібліотека звернулася до Міністерства культури Росії з ініціативою створення електронної бібліотеки[1], а в лютому до проєкту приєдналася Російська національна бібліотека.

17 грудня 2008 року Російська державна бібліотека оголосила про завершення роботи над проєктом[1][2].

З 2013 року міністерство культури розпочало розвиток проєкту, виділяючи фінансування на створення технологічної платформи, закупівлю авторських прав та оцифрування друкованих книг.

Основні завдання, які НЕБ ставить на офіційному сайті[4]:

• Інтеграція бібліотек Росії в єдину інформаційну мережу;
• Розробка чітких схем взаємодії бібліотек у рамках чинного законодавства, у тому числі про авторське право;
• Розвиток технічної бази, що дозволяє забезпечити:
  • Створення електронних копій високої якості та єдиного формату;
  • Формування стандартних бібліографічних описів і організацію єдиного пошуку по всіх каталогах, що відображає розподілені фонди;
  • Можливість вічного зберігання електронних документів і зручність роботи з ними.

На офіційному сайті НЕБ заявлені наступні бібліотеки партнери-учасники:[5]

• Російська державна бібліотека- оператор НЕБ.[6]
• Державна публічна історична бібліотека Росії
• Російська державна дитяча бібліотека- оператор Національної електронної дитячої бібліотеки.[7]
• Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії
• Московська обласна державна наукова бібліотека імені Н. К. Крупської
• Російська національна бібліотека
• Інститут наукової інформації з суспільних наук РАН
• Всеросійська патентно-технічна бібліотека
• Демо-зал АТ ЕЛАР
• Національна бібліотека Республіки Інгушетія ім. Дж. Х. Яндієва
• Калінінградська обласна наукова бібліотека
• Фундаментальна бібліотека РДПУ ім. О. І. Герцена
• Національна бібліотека Республіки Бурятія
• Тюменська обласна наукова бібліотека імені Д. І. Менделєєва
• Національна бібліотека Ямало-Ненецького автономного округу
• Новосибірська державна обласна наукова бібліотека
• Всеросійська державна бібліотека іноземної літератури імені М. І. Рудоміно
• Пензенська обласна бібліотека імені М. Ю. Лермонтова
• Національна бібліотека ім. О. С. Пушкіна Республіки Тива
• Ставропольська крайова універсальна наукова бібліотека ім. М. Ю. Лермонтова
• Центральна міська публічна бібліотека імені В. В. Маяковського
• Рязанська обласна універсальна наукова бібліотека імені Горького
• Донська державна публічна бібліотека
• Орловська обласна наукова універсальна публічна бібліотека ім. І. О. Буніна
• Володимирська обласна наукова універсальна бібліотека
• Брянська обласна наукова універсальна бібліотека
• Національна бібліотека Республіки Карелія
• Псковська обласна універсальна наукова бібліотека
• Архангельська обласна наукова бібліотека імені Добролюбова
• Челябінська обласна універсальна наукова бібліотека
• Тульська обласна універсальна наукова бібліотека
• Тверська ордена „Знак Пошани“ обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького
• Свердловська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Бєлінського
• Сахалінська обласна універсальна наукова бібліотека
• Іркутська обласна державна універсальна наукова бібліотека імені І. І. Молчанова-Сибірського
• Бєлгородська державна обласна універсальна наукова бібліотека
• Астраханська обласна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської»
• Пермська крайова бібліотека імені О. М. Горького
• Далекосхідна державна наукова бібліотека

У Бібліотеці конгресу США, станом на 2007 рік оцифровано 10 % зі 142 млн книг і документів. Щоденне поповнення від 75 до 200 документів[1]. У грудні 2000 року Конгрес США видав закон (Public Law 10б‑554) про визнання важливості збереження матеріалів у цифровому форматі для майбутніх поколінь[1].

У Національній Бібліотеці Франції з 1997 року реалізується проєкт Галліка, де оцифровано близько 80 тисяч книг і 70 тисяч зображень[1].

У статистиці РДБ велика частина видачі доводиться не на офіційний сайт НЕБ, а на портал РДБ.

На липень 2015 року середнє число відвідувачів сайту неб.рф становило 2000 осіб на добу, з яких 74 % знаходяться на сайті не більш 1 хвилини і тільки 10 % понад 10 хвилин. За півроку роботи після запуску неб.рф, на сайті зареєструвалося 8700 осіб, при цьому 6000 реєстрацій здійснено в перший місяць після запуску.

З моменту запуску проєкту, у 2013 році проєкт отримав велику кількість критичних зауважень.

Проєкт критикують за відсутність концепції проєкту, ідеологічну орієнтацію на використання контенту, що знаходиться під захистом авторських прав, тільки у стінах бібліотеки, закупівлю для проєкту незатребуваних книг, погану видимість в глобальних пошукових сервісах, зрив термінів і не виконання технічних завдань.

Видавці бачать загрозу друкувального бізнесу, так як Російська державна бібліотека домагається отримання обов'язкового електронного примірника видаваних книг, який через НЕБ може безкоштовно потрапити до всіх бібліотек країни.

[1] [2] [3] [4] }}

• Національна електронна бібліотека. Процитовано 11 липня 2014.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Партнери. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
• У кабміні схвалили законопроєкт про Національну електронну бібліотеку — РІА новини

1. Найбільші цифрові бібліотеки світу. Довідка. ria.ua. 27.05.2009. Процитовано 13 липня 2014.
2. cnews.ua (17.12.08). «Російська Державна Бібліотека» створила найбільше в Європі електронне сховище книг. cnews.ua. Процитовано 12 липня 2014.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
3. ren (24 Квітня 2007). Оголошений конкурс на створення національної електронної бібліотеки. news2.ua. Процитовано 12 липня 2014.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
4. Статистична інформація з використанню ресурсів Національної електронної бібліотеки.