Національний заповідник «Давній Галич»

Національний заповідник «Давній Галич» — комплекс пам'яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст., більшість яких розташовані в межах сучасного села Крилос та міста Галич, Галицький район Івано-Франківської області. Площа заповідника — майже 80 км².

Національний заповідник
«Давній Галич»
Макет давнього Галича
Макет давнього Галича
Розташування:  Україна
Івано-Франківська область
Площа: 80 км²
Заснований: 1994
Країна  Україна

Заповідник створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 81 «Про державний історико-культурний заповідник у м. Галичі Івано-Франківської області» та указом Президента України від 11 жовтня 1994 року № 587/94 «Про національні заклади культури» і підпорядковано Міністерству культури та мистецтв України (нині — Міністерство культури та туризму).

Склад заповідника

Ліворуч — церква Різдва Христового (XIV–XVI ст.)

В складі заповідника низка пам'яток загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природоохоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії та архітектури. Найвизначніші пам'ятки:

В місті Галич:

В селі Крилос:

В селі Шевченкове:

В селищі Більшівці:

До складу заповідника також належать три музеї:

Вибрані пам'ятки

Галичина Могила

Галичина Могила

В давньому літописі, який описує складні політичні події XIII століття, цей курган має назву «Галичиною Могилою». Михайло Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича, а перша згадка про місце пов'язана з боротьбою галицьких бояр і міського населення проти угрів 1206 року.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Церква Успіння Богородиці — сьогоднішня домінанта архітектурного ансамблю в Крилосі, зведена протягом 1584 — 1586 років, як єпископська катедра. Цей статус вона зберегла і до сьогодні.

Під час страшного турецько-татарського нападу у 1676 році храм було пограбовано, а більшість мешканців Крилоса вбито або взято в полон. Протягом 1699 — 1702 років церкву відбудували в стилі ренесанс. Крім того, владика Йосиф Шумлянський не тільки реставрував церкву, й збудував навколо неї оборонні укріплення, звів цегляні стіни, кутові вежі та в'їзну браму.

Фундамент Успенського собору

Каплиця Святого Василія (XV ст.)

В центрі дитинця давньоруського Галича знаходився Успенський собор, який було побудовано у другій половині XII століття в період князювання Ярослава Осмомисла. Це був один з найвеличніших храмів середньовічної Європи, за своїми масштабами в Київській Русі він поступався лише Софії Київській, від якої він був нижчим всього на 1,5 метрb, і Десятинній церкви в Києві. Його розміри становили 35,5×37,5 метрів.

До наших днів дійшли лише фундаменти Успенського собору, які у 1936 році відкрив археолог Я. Пастернак. Наступного року в притворі храму був винайдений кам'яних саркофаг з рештками, ймовірно, князя Ярослава Осмомисла — засновника храму.

У XV столітті в південно-західному куту фундаментів Успенського собору збудовано каплицю Святого Василія, яка дійшла до наших днів.

Див. також

Джерела та посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.