Національний інститут східних мов і цивілізацій

Національний інститут східних мов і цивілізацій (фр. Institut national des langues et civilisations orientales, INALCO, неофіційна назва Langues O) — вищий навчальний заклад в Парижі.

Національний інститут східних мов і цивілізацій
Дата створення / заснування 1669, 1971 і 1795
Сфера роботи сходознавство
Коротка назва INALCO
Засновник Жан-Батист Кольбер
Посада керівника організації Q88386270?
Держава  Франція[1]
Адміністративна одиниця Париж
Член у Renaterd[2]
Організаційно-правова форма EPSCPd[3]
Батьківська компанія (організація, установа) Sorbonne Paris Cité University (group)d
Дочірня компанія (організація, установа) Mondes Iranien et Indiend, Languages and Cultures of Sub-Saharan Africad, Center for South Asian Studiesd, Centre de Recherches Linguistiques sur l'Asie Orientaled, Center for Southeast Asian Studiesd, TULDMd, Presses de l'Inalcod і PLIDAMd
Розташування штаб-квартири Париж і Париж
На заміну École nationale des langues orientales vivantesd
URL каналу inalco.fr/rss.xml
Кількість відстежувачів 7842
Точка доступу API idp.inalco.fr/idp/shibboleth
Категорія працівників Категорія:Викладачі Національного інституту східних мов і цивілізацій
Офіційний сайт​(фр.)
 Національний інститут східних мов і цивілізацій у Вікісховищі

Історія

1669 року Жан-Батист Кольбер заснував у Парижі Школу мов для молоді, яка готувала перекладачів зі східних мов. Пізніше, 1795 року, відкрилася Школа східних мов (фр. Ecole des langues orientales), завданням якої була підготовка перекладачів для дипломатії і торгівлі[4]. 1873 року відбулося злиття обох шкіл. 1914 року навчальний заклад було названо Національною школою живих східних мов; свою нинішню назву інститут носить з 1971 року[5].

Сьогодення

Нині INALCO є одним з провідних вишів, які займаються дослідженням і вивченням східних мов, а також цивілізацій Азії, Африки, Океанії та Східної Європи (зокрема і України)[6][7].

Тут викладаються 93 мови і навчаються більше 9000 студентів[6]. Особлива увага приділяється також вивченню історії, географії, політичних і економічних відносин, соціальних інститутів різних країн. INALCO має близько 200 партнерських угод з навчальними закладами понад 100 країн і пропонує студентам як дистанційні курси, так і спільні програми з іноземними вузами[8]. Інститут також входить до Співтовариства університетів та установ Сорбонна-Париж-Сіте[9].

Структура
Відділення інституту
  • Африка
  • Південна Азія та Гімалаї
  • Південно-Східна Азія / Басейн Тихого океану
  • Арабістика
  • Китаїстика
  • Кореїстика
  • Юдаїстика
  • Японістика
  • Русистика
  • Євразія
  • Східна і Центральна Європа
  • Мови і культури Америк
Філії
  • Міжнародна торгівля (підготовчий центр з міжнародних економічних відносин, CPEI)
  • Комунікація та міжкультурна підготовка
  • Дидвктика мов
  • Міжнародні відносини
  • Інформатика та мультилінгвізм

ЛІтература
  • Pierre Labrousse (sous la dir. de), Langues'O 1795—1995 : deux siècles d'histoire de l'École des langues orientales, Paris, Éditions Hervas, 1995, ISBN 2-903118-90-6
  • Marie-Claire Bergère et Angel Pino (sous la dir. de), Un siècle d'enseignement du chinois à l'École des langues orientales : 1840—1945 : bicentenaire des Langues orientales, Paris, L'Asiathèque, 1995 ISBN 2-911053-06-0
  • Marie de Testa & Antoine Gautier, Drogmans et diplomates européens auprès de la Porte ottomane, éditions ISIS, Istanbul, 2003, ISBN 975-428-258-7
  • Louis Bazin, L'École des Langues orientales et l'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres (1795—1995), in: Comptes rendus des séances de l'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres 139, No. 4, 1995, p.983-996, online

Примітки
  1. Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. https://discovery.renater.fr/renater/
  3. https://www.data.gouv.fr/en/datasets/principaux-etablissements-denseignement-superieur/ — Міністерство вищої освіти та наукових досліджень Франції.
  4. Michel Nusimovici. Les Ecoles de l An III. ENS de Rennes. Процитовано 17 грудня 2018.
  5. Une histoire riche. INALCO. Процитовано 17 грудня 2018.
  6. Institut national des langues et civilisations orientales (INALCO – Langues O'). La Chancellerie des Universités de Paris. Процитовано 17 грудня 2018.
  7. Langues et civiliations. INALCO. Процитовано 17 грудня 2018.
  8. L Inalco en France et dans le monde. INALCO. Процитовано 17 грудня 2018.
  9. Université Sorbonne Paris Cité. INALCO. Процитовано 17 грудня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.