Нашъ Путь

«Нашъ Путь» — закарпатська москвофільська газета, друкований орган Рускої національно-автономної партії[1], яка виходила з 1934 по 5 листопада 1938 року. Загалом вийшло 355 номерів.

«Нашъ Путь»
Мова язичіє
Політична належність москвофільство
Видавець Руска національно-автономна партія
Засновано 1934
Головний редактор Василь Лабанич
Припинення публікацій 5 листопада 1938
Головний офіс Ужгород
=

Історія

Газета «Нашъ Путь» була заснована у 1934 році Степаном Фенциком як друкований орган Рускої національно-автономної партії[2]. Названо газету було так само як і друкований орган Російської фашистської партії «Нашъ Путь». Видавцем та відповідальним редактором газети став Василь Лабанич. Перший її номер був надрукований 16 червня 1935 року.

Тематика статей, які були відверто антиукраїнські, обмежувалася проблемними питаннями регіонального життя, дискусією з опозиційними виданнями та агітацією молоді щодо залучення до боротьби за автономні права. Для членів Рускої національно-автономної партії передплата газети була обов'язкова.

31 жовтня 1938 року уряду Карпатської України спеціальним розпорядженням заборонив газету «Нашъ Путь», також були заборонені й инші москвофільські газети: «Русская Правда», «Русскій Вђстник»[3]. Останній номер газети «Нашъ Путь» вийшов 5 листопада 1938 року.

Література
  • Василь Ґабор. «Українські часописи Ужгорода (1867–1944 рр.)». Істор.-бібліогр. дослідж. Львів, 2003.
  • Зоряна Ваколя. «Партійна преса міжвоєнного Закарпаття (1919 – 1939) як засіб виховання політичної культури молоді». Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2012. Вип. 24. С. 28-30.
  • Періодика Підкарпатської території 1939-1944 рр. (матеріали до повної бібліоґрафії Федора Потушняка)

Примітки
  1. Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. – Ужгород: Видавництво «Ліра», 2010. – 720 с
  2. Коротка історія русофільських партій Закарпаття Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine. «ЗаКарпатія»
  3. «Нова Свобода». – 1939. – 23 січня.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.