Негативна діалектика

Негативна діалектика — різновид діалектики, в якій перебільшується заперечення, несумісність протилежностей, мінливості понять і явищ[1]. Теодор Адорно в своїй роботі «Негативна діалектика» виходить з принципового антагонізму між суспільною уніфікацією індивіда і його природною унікальністю. За кожною тезою він виявляє антитезу, тобто заперечення, тим самим показуючи суперечливість буття і долаючи природне бажання все спростити і звести до затишної, безконфліктної картини світу.

Примітки

М. Булатов. Негативна діалектика // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 416. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

Негативна діалектика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 110.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[ФЕС-1] М. Булатов. Негативна діалектика // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 416. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.