Незауалпілі

Походив з роду володарів міста-держави Тескоко. Син Незауалькойотля, тлатаоні Тескоко, та Уїтцилксочин з роду тлатаоні Теночтітлану. після смерті батька у 1472 році стає тлатаоні Тескоко.

Під час свого володарювання відмінив декілько законів, що зумовлювали застосування смертної кари. У 1505 році скасував спадкову форму рабства. Вподальшому цей закон отримав розповсюдження по усій імперії ацтеків.

У відносинах з Теночтітланом у перший період правління підтримував союзницькі стосунки, в усьому допомагав великим тлатаоні імперії. У 1502 році сприяв обранню імператором Монтесуми II. Втім вже з 1507 року починаються конфлікти Незауалпілі з імператором. Тут прослідковується намагання першого зберегти внутрішю незалежність Тескоко, завади централізації імперії ацтеків. Втім війська Тескоко продовжували допомагати Теночтітлану у загарбницьких походав.

Водночас Тескоко встановила свій вплив над північно—східним узбережжям Мексиканської затоки. Звідсиля Незауалпілі отримав звістку про іспанців, які прибули з далечинь. Ймовірно він вирішив скористатися невідомими прибульцами для протидії владі ацтецьких імператір. Тому вже у 1510 році заявив Монтесумі II, що не можна продовжувати війни проти держав долини Пуебло, в усякому разі Тескоко відмовлявся надавати відповідні військові загони.

Посилився конфлікт з Теночтітланом також внаслідок справи дружини Незауалпілі — Чальчуненецин (Нефритової ляльки) и родички імператора Монтесуми II, яку було викрито у перелюбі. При цьому з боку Теночтітлану було зроблено спробу врятувати невірну дружину, втім марно. Це ще більше погіршило особисті стосунки між володарями.

У самий розпал кризиси стосунків поміж держави Незауалпілі помер. Це сталося у 1515 році.

Був одним з найвідоміших поетів Імперії ацтеків свого часу. Значущої є поема Пісня Незауалпілі під час війни з Хуексоцінко.

До того ж двір Незауалпілі, як й за час його батька, залишався значним культурним центром імперії. Тут працювали відомі поети, інженери, астрономи, віщуни.

За різними повідомленнями Незауалпілі мав 2000 дружин та 144 дітей.

Владу його по черзі спадкували сини:

• Какама (1516–1520)
• Текоколцин (1520)
• Квінацин II (1520–1521)
• Коанакоцин (1520–1521)
• Іштлільхочитль II (1521–1531)

• Miguel Leon-Portilla: Fifteen Poets of the Aztec World, Hrsg.: University of Oklahoma Press 2000, ISBN 0-8061-3291-4
• Michel Graulich, Montezuma, Fayard, 1994, p. 243