Неонуар

Неонуар (нео — з дав.-гр. νέος — «новий»; нуар — з фр. noir — «чорний») — жанр фільму, в якому чітко використовуються елементи нуару (похилі ракурси, перекіс композицій сцен, взаємодія між темрявою і світлом; загальні мотиви: злочин і покарання, переворот традиційних моральних цінностей, песимістична позиція про значення життя і про місце людства у Всесвіті), але з новими темами, змістом, стилів і візуальних елементів, відсутніх у фільмах нуар сорокових і п'ятдесятих років двадцятого століття.

Нео-нуар, порівняно з класичним нуаром є дещо розпливчастим жанром фільмів. Основними тематиками фільмів нео-нуару є вина, спокута, суть людської природи, проблеми пізнання, пам'ять та ідентичність. У нео-нуарному всесвіті лінії між добром і злом, правильним і неправильним розмиті, а детектив і кримінал часто віддзеркалюють один одного. Нео-нуарний детектив — часто людина морально скомпрометована і духовно вражена. Нео-нуар передає неоднозначність, розчарування і дезорієнтацію деколи більш ефектно та ефективно, ніж класичний фільм-нуар, оскільки нео-нуар, спираючись на звичаї нуарного жанру, водночас може підірвати їх, виходити за їх межі жанрових обмежень і відкривати нові шляхи кінематографічної та філософської розвідки^{[джерело?]}.